Місце запису: с. Новопрокопівка, Токмацький р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 2009 р.
Хто записав: не вказано.
Респондент: Сизонов Микола Афанасійович, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав у селі Роботине Токмацького району Запорізької області.
Сім’я складалася з шести чоловік: тато, мама, три сестри і я, Микола. На щастя всім вдалося вижити. Сестри ходили по наймах, а ми з матір’ю сиділи вдома. Коли приходили сестри, то вони приносили їжу. Сусіди не допомагали, бо самі були голодні. Я з хлопцями ходив у степ, щоб ловити ховрашків. Біля поля, там, де ми шукали ховрашків, був маленький рівчачок. Ми носили воду в пригоршнях та заливали в ямки воду. Тогочасна влада забирала в нас всі продукти. Навіть кусочки хліба, які ми ховали під стріхою і там знаходили. Йшовши вздовж вулиці, часто можна було побачити чоловіків, жінок, що лежали з розпухлими обличчями, руками, животами, з очима, які були, як скло.