Місце запису: с. Дмитрушки, Уманський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 25.09.2005 р.
Хто записав: Скрипник Надія Дмитрівна, Гергун Ірина Володимирівна.
Респондент: Сисовська Марія Яківна, 1927 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Дмитрушки Уманського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був Голодомору 1932-1933 роках?
Пам’ятаю, бо він торкнувся і мене.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Тут можна сказати, що і засуха, і влада все забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Це робили, так звані, комнези.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Точно про це ніхто , крім доносчиків, не знає, але люди здогадувались, що були.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Хто тоді мав право питати про документи? Зайшли в двір, обшукали, що знайшли, те і забирали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Були і покарання, і побиття, все було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали нагани.
Як люди боронилися?
Про яку оборону може йти мова? Знайшли, забрали, а ти й не пискни, бо ще й по зубах получит.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не знаю як хто, а ми вчотирьох вчепилися в клумак кукурудзи – нас порозкидали. Ми не віддаємо, тримаємо мішок, то він махнув рукою, та й пішов.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали представники від комнезів. Заглядали скрізь, де тільки можна, навіть горщики товкли.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До нас приходило три душі. Один із них сільський. Казали Гомля, а чи прізвисько, чи прізвище, я не знаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ми нічого не ховали, бо не було що. А люди ховали і в ямах, якщо мало продуктів, то в піч, в штандари.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали якусь юшку, щоб заманути інших.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Не знаю яку людей, а в нас забрав навіть ножа. Мати наздогнала їх на вулиці і забрала, хоч і отримала ляпаса.
Що таке закон про “п’ять” колосків? Чи чули Ви про нього?
П’ять колосків-п ‘ять років тюрми.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли. Були сторожі, які охороняли поля. Якщо зловлять, то наб’ють і все заберуть.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля – не знаю, а комори сільські активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Добровільно в колгоспи йшли бідні люди, які нічого не мали. Всіх інших старались залякати.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Кого заставляли, а хто й сам пішов, бо давали тарілку баланди.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ще там поросят уночі душили, а корову де було сховати ? Бо й сіяли і волочили коровами.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
По-всякому було. Було, що й серед ночі.
Скільки разів приходили до хати?
Частенько. Іноді за день – по три рази.
Коли почали люди помирати з голоду?
Та в 32 році і почали голодувати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Яка там опіка від держави? Родичі допомагали як могли. Дали в майдані солоної тюльки, а воно тоді напилося води, та й до ранку і померло.
Хто не голодував у селі і чому?
Голодували всі. Можливо ті, що ходили забирати, то собі щось і приховували.
Хто зумів вижити?
Виживав той, хто старався їсти, що попадало під руку із їстивного.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Чим там було ділитися? А в кого було щось, то боявся, щоб не забрали останнє.
Які засоби вживали до виживання?
Обривали бруньки з липи, послін рвали і їли.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
В нас такої рідні не було, голодували всі.
Що споживали в їжу з рослин , ягід, коріння?
Їли лободу молоденьку, цвіт акації білої.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Вишневе листя, бруньки.
Яких диких тварин, птахів ,плазунів вживали в їжу?
Пам’ятаю, як ішли у майдану, то збирали равликів, а там пекли і їли.
Чи можна було щось купити в місті, виміняти?
Не пам’ятаю, чи купити можна було, але не було грошей, та й виміняти не було за що.
Чи був голод у містах?
Я думаю, що бідняки були і в місті, вони теж голодували.
Чи знаєте Ви, що таке “Торсінг”?
“Торсінг” – це банк, бо про це говорив батько.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Дуже багато. Точно не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Казали, що в селі був чоловік, який їв людей. А чи справді, то я не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Яку сім’ї був хто дужий, то сам хоронив, було й в себе на городі. А то їздили гарбою, на яку скидали померлих, а тоді відвозили на цвинтар.
Чи платили тим, хто займався похованням мертвих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення від голоду?
Відомо, на цвинтарі, там і хрест тепер є.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Обов’язково, особливо на Гробки.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів Радянської влади?
Тепер поминають померлих від голоду в церкві, а за Радянської влади про це ніхто не говорив.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква в селі є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
На цвинтарі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.,зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Онуки розпитували про голод 1932-33 років, то розповідала, як там пам ’ятаю, бо треба, щоб про таке горе знали всі.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталіна і Кагановича.