Місце запису: с. Попівка, Миргородський р-н., Полтавської обл.
Дата запису: 12.08.2002 р.
Хто записав: Кузьменко Олена.
Респондент: Сидоренко Тетяна Павлівна, 1926 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Попівка Миргородського району Полтавської області.
Страшне лихо. Воно забрало багато людей, які ні в чім не винні. Мабуть, не було такої сім’ї, щоб ніхто не помер. В деяких сім’ях вимирали всі, пухли. Померлих хоронили не так як зараз. В кого було з чого зробить труну, то ховали в труні, а як не було, то загортали в рядно і хоронили. Малих діток хоронили в садочках. Ми жили заможно. В той час наказували здати зерно. Трохи зерна сховали, щоб вижити, а решту – віддали. У нашій сім’ї від голоду померла лише моя бабуся, слава Богу. Всі інші залишилися живі. Боролися за життя, як могли. Хоть було і тяжко, але дорослі допомагали дітям, не залишали їх помирати. Усіма силами намагалися батьки, дідуся та бабусі рятувати діточок від голодової смерті. Так і вижили.