- Місце запису: село Сиволож Борзнянського району Чернігівської область
- Дата запису: 12.07.2003р.;
- Хто записав: В’яла Олена;
- Респондент: Ступак Настя Савельївна, 1940 р.н., народилась в селі Седнів Чернігівського району Чернігівської область;
Під час Голодомору 1946–1947 років проживала в селі Седнів Чернігівського району Чернігівської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947роках?
Ну 32-33 від родних, чула розкази, а 47-й помну, вже 17 рік був.
Які на вашу думку могли бути причини голоду?
Робить було нікому, не орали після війни, техніки не було.
Якщо забирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Голови колгоспу, бригадіри, голови села всі. На кожен колгосп постановлєнія були.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання
зерна?
У це время такого не чуть було. Це тоді колись казали, дак ми того не знали.
Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Ну у 47-му не приходили, а просто по трошку давали. А тоді, кажуть, і ходили, і шукали. Бог їх знає, що вони мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ну цього ж ми не знаєм.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
В 47-му ні. А в 33-му не знаю.
Як люди боронилися?
В ці года не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, овочів, продуктів?
В 47-му не ховали.
Де можна було заховати продукти?
Нічого було ховать. В кого картошка була, не вмирали. А в кого й картошки не було на весні.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
В 33-му за то шоб у колгосп ішли дак їх заохочували, там їм варили затірку.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники.
худобу тощо?
Та може й забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи Ви чули про нього?
Чула, такий був закон зданий, що за кило, чи що, давали год.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні не можна було.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об`єжчики називались.
Чи люди хотіли йти добровільно в колгоспи?
Як же добровільно, через те і голод, кажуть, зробили, щоб у колгосп ішли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Хто зна де вони тоді ховали, хто ховав. Різали да їли.
В який час ходили у людей забирать зерно, продукти?
Не знаю.
Скільки разів приходили до хати?
В 47-му не ходили, нікому ходить, ну просто не вродило тоді.
Коли почали помирать люди з голоду?
В 33-му, да й в 47-му чимало померло.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Да тоді наче ще лучше опікувалась чим тепер. В дитсадки забирали
Хто не голодував у селі і чому?
Хто живішинький був. Такі, що всі роблять, а дітей одо або два.
Які засоби вживали для виживання?
Крапива, всяке зіллячко, клевер. Гнилу картошку розривали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Шо знали, то і їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Да крапива нас спасала.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
В містах ще хужий був, у войну з москви тут багато було, повтікали.
Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?
Оце цього не знаю, а в 47-му не дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Тут не чуть було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбіщі.
Чи поминають померлих від голоду на Проводи, «Гробки», Зелені свята?
Поминають.
Чи поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
І в церкві поминають. При радянській владі у нас закрили церкву. З церкви клуб зробили.
Знаєте, що таке «Тогрсін»?
Коли міняли золото на їду.