Місце запису: невідомо.
Дата запису: невідомо.
Ким записано: невідомо.
Респондент: Страйкова Марія Стефанівна, р.н. не вказано.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Верхня Голубівка Сіверськодонецького району Луганської області.
В сім’ї було сім чоловік – четверо нас, дядьків син та батьки.
Голодували здорово, їли все, що могли знайти, навіть тітка впіймала їжака в полі, ми його обпалили в грубі і їли. Їли собак, з’їли коня, коли він уже здох. Варили баланду з буряка та їли.
Топили хмизом, соломою, гноєм. Після голодовки вся сім’я вижила, не помер ніхто. А з сусідів померли дуже багато, і мої однолітки, і старі люди, мерли всі.
Зима того року була дуже люта, тому під снігом нічого не можна було знайти. Сугроби були вищі від деяких хат, то деякі замерзали в тих занесених хатах, бо відкопувати не було кому і не було сил.