Місце запису: с. Високе, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 18.09.2005
Хто записав: Столярчук Т. І., Агеєва С. Г., Копелянець Л. В.
Респондент: Столярчук Ольга Іванівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Столярчук Ольга Іванівна, проживала у селі Високе Тетіївського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Так, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Свої призначені люди.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не чула.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Приходили, обшукували всю хату, шухляди, скрині. Документів не бачила.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Мабуть ні. Шукали геть скрізь.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
4-5 чоловік.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Дітей годували в яслах.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
І худобу, і образи.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Мабуть те, що дуже били і судили за зібрані на полі колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі сільські.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не всі.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, все забирали і заставляли вести скотину в гурт.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили і забирали все за раз.
Коли почали помирати від голоду?
Напровесні.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
За всіх не знаю, але в хаті Гані Безобчучки жили дівчатка сироти.
Хто зумів вижити?
Ми вижили, бо батько робив у млині.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися, як мали чим.
Які засоби вживали до виживання?
Шукали їжу з бур’янів, мерзлої картоплі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Так.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Блекота, лобода, калачики.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Дуже багацько. Більш тисячі.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так. Чула за (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних
міркувань – Ред.) Заманював людей (розказувала жінка, що втекла).
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Дід Махтодь, Жука Адама дід – звозив возом до ями біля кладовища. Забирав і мертвих, і живих. Ялена дуже слабка була (жила по вул. Бевзюка, де зараз хата Коваленків) просилася, щоб не забирав її. Але вкинув в яму. Вона якось вибралася і прожила ще 40 років.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, ями біля пам’ятника.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені святки?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз – так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Да.
Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?
Так.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Да.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).