Місце запису: с. Ризине, Звенигородського р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 16.07.2002 р.
Хто записав: Колпакова Т.
Респондент: Стеценко Галина Кирилівна, 1927 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Ризине Звенигородського району Черкаської області.
Про голод згадувати завжди тяжко, хоча пройшло багато часу після тих злиденних днів, серце і зараз обливається кров’ю, згадуючи їх знову. Я не скажу тобі нічого нового про голод, бо у всіх регіонах нашої країни він проходив страшною лютою смертю дітей і дорослих. Я була з багатодітної сім’ї, таких на той час було багато, і нам і нашим батькам довелося пережити голодні дні 1946 р. Забирали всі і так малі запаси їжі. Їли ми траву, листя з дерев, ходили до лісу в пошуках хоч яких не будь ягід. Діти ходили як живі трупи, стирчали одні ребра, було таке, що ідеш, а на дорозі лежали люди і просто вмирали. В них не було сили піднятися, вони так і вмирали. Були випадки коли люди їли людей – страшно згадувати. Радійте і цініть теперішній час, і моліть Бога, щоб вам не довелося пережити таке. Любіть і бережіть один одного, бо життя – це найдорожче , що має людина.