Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 22.09.2005 р.;
Хто записав: Явтушенко Галина;
Респондент: Сташук Петро Пилипович, 1917 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сташук Петро Пилипович, 1917 р. н., проживав у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Пам’ятаю, що був у 1932-1933 роках Голодомор.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Був неурожай, хто працював в колгоспі, за літо заробляли 1 мішок зерна.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Забірала влада, назначали людей, які ходили по хатах і забирали все від людей.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Доносів при моїй пам’яті не було в селі.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків? Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Документів не показували, а тільки залякували людей, могли і бити, відривали пуговиці на одежі. Щоб людину за непокору не забрали, люди ховалися в скиртах, коли ловили людей забирати і кудись вивозили.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ходили, наверно були без зброї, бо я такого не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Боронитися люди не могли, вони йшли як “свині”, реготали, і ніхто нічого не міг зробити.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати зерно або картоплю можна було тільки закопавши в землю.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали продукти де хотіли: і в хаті, і в сараї, і в дворі. Імена тих людей, хто ходив і все забирав – забулися.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До хати приходило 2-3 чоловіки приїжджали на підводах, або на коні їздили по городах, щоб ніхто не ховався.
Де можна було заховати продукти харчування?
Продукти ховали в землю, а муку в діжці розводили водою, щоб осталось хоть таке.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто працював в колгоспі – тому давали жменю квасолі і води, більше ніякої їжі.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все, і так, що люди бувало і не бачили, що брали, рушники знимали з ікон. Все, що було – те й брали: і скотину, і коней.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Щоб не м’яли колоски, бо люди були дуже голодні.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не пам’ятаю цього.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі охороняли поля й комори.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
В колгоспи йшли такі люди, що аж хліб їлися, думали, що їм буде добре, а через місяць тікали назад.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
В колгоспи йти заставляли. Хто не хотів здавать коней в колгосп – то і людей давили кіньми.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Заховать худобу не можна було ніде.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В любий час ходили забирать зерно, продукти.
Скільки разів приходили до хати?
Ходили кожний день і різні люди.
Коли почали помирати від голоду?
Люди почали мерти на весну, як почав розтавати сніг.
Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?
Про дітей сиріт ніхто не опікувався, даже і не говорив.
Хто не голодував у селі і чому?
Під голод корів не забирали і в кого була корова, ті не голодували, з села 15% було таких сімей.
Хто зумів вижити?
Виживали ті, хто мав корову.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Люди не помагали одне одному, не було чим допомагати, хто що мав – то їли самі.
Які засоби вживали до виживання?
Виживали як могли. Були такі випадки, що мати убивала своїх дітей і їла.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Таких родичів у мене не було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Окацію їли – квітки і листки, з клеверу м’яли листки і млинці пекли, з лободи варили суп.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Тварин не помню чи їли, а граків їли, малих граченят із гнізд забирали і несли додому.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
В місто ходили, щоб хто-небудь щось дав. А так люди не дуже ходили, бо були слабі.
Чи був голод у містах?
За город нічого не пам’ятаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Перший раз чую.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Про це не хочу вспоминать.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовища возили багато, в погреба кидали.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні, нікому нічого не платили за поховання.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Церкви в нас немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлення хрестів і пам’ятників в селі не має.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Такий період був.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).