Місце запису: невідомо.
Дата запису: 12.09.2009
Ким записано: невідомо.
Респондент: Сорокіна Тетяна Іванівна, 02.02. 1927 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала у селі Мар’ївка Синельниківського району Дніпропетровської області.
З розповідей батьків пам’ятаю,що дідусь з бабусею до колгоспу вступили добровільно, взяли єдиного коня і здали до колективного господарства. Жили нормально, в селі прозивалися “чинбарями” (дідусь був чинбарем-чинив шкіру). Не багатими були.та жили дружно. Кілька дітей померло,але не від голоду, а від хвороб.
У час голоду було важко, як і всім. Вбивали ховрахів у полях та їли їх. Харчувалися також лободою, какишем, акацією, рябцями-корінці такі.
Був у селі багатий господар – Єлисей Сулай. На нього люди працювали, але він спочатку їх годував, а потім ставив до роботи.
Були в селі діти – сироти, коли батьки помирали, а діти лишалися. Та їх не кидали наодинці з бідою.
Сам Єлисей Сулай теж узяв на виховання до себе у родину трьох дітей – сиріт, рятував їх під час голоду.