Місце запису: с. Засупоївка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: невідомо
Хто записав: невідомо
Респондент: Сьомака Параска Яківна, 1911 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Сьомака Параска Яківна, проживала у селі Засупоївка Яготинського району Київської області.
Мені було 21 рік як почався голод. Я пішла в колгосп працювати. В нашій сім’ї голоду великого не було, бо була корова і картопля була, то у ночі пробили стіну і вибрали всю картоплю. В колгоспі була кухня і ходили їсти, і ще міняли на базарі хустки за хліб. По 5 душ вимирали у кожній хаті. Ходили активісти села і вибирали все, що було в хаті. Ходили собі рвать колоски, за що і били, і гонили. Їли цвіт бузку, липи. Хто зумів вижити – це той в кого була корова, але крали і корів. Ніхто нікому не платив, що ховали мертвих. Яма не закривалась тиждень. Кожен день везли. Я пам’ятаю, в нашому селі був (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.), який з’їв свою дитину, а жінку – вирізав де м’ясо з неї і поїв. Я зараз ходжу на кладовище і поминаю свою маму і батька, які померли від голоду. В нашому селі є церква куди ходжу, щоб поставити свічку за їхні душі. Онукам і правнукам розказую про страшні ті роки і вважаю, що винними у загибелі багатьох людей була тодішня влада.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
#Голодомор #Смертність від голоду #Виживання #Харчування