- Місце запису: село Гордашівка Тальнівський район Черкаська область;
- Дата запису: 03.08.2002 року;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Сокаленко Микола Прокопович, 1934 р.н., народився в селі Гордашівка Тальнівського району Черкаської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Гордашівка Тальнівського району Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Питання 1. Голод 1932-1933 років.
Сам я не знаю, бо не бачив цього, але пережив голод після війни і можу уявити собі. Люди кажуть, що цей голод (1930-х років) був ще хужий. Знаю, що в селі нашому і в других, люди від голоду помирали, бо нічого не їли. Казали, що їли даже бур’ян, варили похльобку – так і спаслися.
Питання 2. Голодомор 1946-1947.
Погано жилося всім, бо їсти і вдіти не було чого. Треба було робити, хоть ми і діти були. Сил не було. Ми з братами трохи гралися, але на голодний желудок не сильно награєшся. Не було чим городи сіяти, все поїли. Яка скотина була, качка, чи гуска- все поїли, або позабирали.
Комзами забирали, а як люди не хотіли давати добро, то ще й били. Кидали нас з голоду помирати. Вдівалки не було, взувачки теж. Вчитися не було коли і не було по чому.
Боялися, що не переживемо голоду,але вже внуки повиростали. Щоб вам, діти не знати, що таке хотіти їсти, коли нічого нема. Це страшне.
Треба працювати на землі, дітей ростити і буде все. Головне, щоб була хата і їжа.