- Місце запису: село Гордашівка Тальнівський район Черкаська область;
- Дата запису: 03.08.2002 року;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Сокаленко Анастасія Романівна, 1935 р.н., народилася в селі Гордашівка Тальнівського району Черкаської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Гордашівка Тальнівського району Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Що ви пам’ятаєте про Голод 1932-1933?
Мене ще тоді на світі не було, але чула і від людей, і від своїх рідних сестер й братів, що то було страшне. Люди мерли як колорадськи жуки, ховали без домовини, їли все , що можна було, кору з дерев їли. Ой, то таке время було, Боже мій, помилуй щоб більше такого ніколи не було. Я помню, після війни, що творилося.
Що ви пам’ятаєте Голод 1946-1947?
Це вже я помню. Шукали колоски, мололи їх, в посадці листя мололи, терли і пекли оладки. Гіркі, недобрі, але ж їсти треба було. Їх в Тікичі з піску ракушки збирали, парили їх окропом, жарили та їли. Більше всього весь час хотілося хліба. Я кінчила 2 клас. Вчилася потім вдома. Зошит був з рудого мішка, чорнила з бузини. Ручки робили з палички, туди вставляли перо – тай так писали. Вчилися в хаті. Назбираємо полину, натопимо лежанку й вчимося. Ще вдітися не було в що. Якось мені плаття пошили з рядна. Раділа, бо воно мені таким гарним здавалося, але кусало. Зараз ще важче стало, болячок багато, пенсії мало, не хватає на лікарства, в мене 2 група інвалідності. Хліб ми робили з лушпинок картоплі, додавали лупи з проса. Такий хліб їли, тай то по 100 грам в день. На празник їли кутю. Багато Богу молилися. Сахару не було, то варили сухі яблукі і груші – таке було наче солоденьке, добре. В 1947 були забрали і нас теличку і одежу позабирали. То ми залишилися голі й голодні. А ті комуністи не сильно голодали і вдівалися тепло. Та Бог знає кого карати кожному на тому світі буде по заслузі. А особливо тім хто у дітей останнє забирав.