Місце запису: с. Медведівка, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 07.09.2005 р.
Хто записав: Дученко Ірина Анатоліївна.
Респондент: Снісаренко Марія Іванівна, 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Медведівка Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Був неврожай і влада забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Місцева влада забирала, з кожного двору по 140 яєць, по 40 кг м’яса.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не пам’ятаю про винагороди за донесення. Але на сусідів доносили.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Документів не мали. Приходили в любий час. Забирали хліб, майно.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Людей насильно забирали з хатів, арештовували, вивозили з села.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Були озброєні.
Як люди боронилися?
Люди плакали, благали, просилися. Добровільно не віддавали своє добро.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати можна було, але потім все-одно знаходили і забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали в хатах по всіх закутках, вночі з ліхтарями. Як звати їх не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило 5-6 осіб. А хто це був не пам’ятаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали у вузлики, ховали у закутки, у землю закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали обідать тим, хто збирав урожай.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все підряд: рядна, одяг, їжу, худобу, залишали пустий двір і хату. Дітей садили на лаву під хатою і все виносили. Люди залишались хто в чому був.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Чула. За зібраний в полі колосок забирали в тюрму.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. А хто збирав – саджали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Озброєні сільські активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто йшов добровільно, але більшість не хотіла, їх називали «індусиками».
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу ховали в погребі, в лісі, ярах, щоб не забирали. Птицю ховали в підпіччя. Свиней різали і сало закопували в кутку повітки.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили в любий час: і вдосвіта, і вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили часто, доки все не заберуть.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933 році, помирало багато.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
З голоду померли батько і мати, нас залишилось четверо, нами опікувався рідний дядько.
Хто не голодував у селі і чому?
Чим менша сім’я, тим менше голодували.
Хто зумів вижити?
Ті, хто був при владі, хто був скупий, хто зумів украсти.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так. Сусіди допомагали, родичі.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все. Гречану полову, сухе листя, насіння лободи. З сухого листя робили оладки.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ділилися не всі. У нас був дядько дяком у церкві, прибутку мав повен віз, але нам дав одну хлібину.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Кору дуба, липу, лісові ягоди.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Дуб, липу, фруктові дерева.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ловили все що бігало, що могли зловить.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Міняли одяг на їжу. Але замість солі могли дати нам щось інше. Нам дали якийсь порошок.
Чи був голод у містах?
Не знаю. В місто не їздила.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато померло, але скільки не пам’ятаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Про інші села чула, але в нашому селі не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронила сама сім’я. Загортали в ями, де попало.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не пам’ятаю окремих поховань. Хоронили всіх підряд на сільському кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Так. У церкві і на кладовищах правлять панахиду.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади.
Зараз згадують кожну неділю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є церква Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так. Розповідаю дітям і онукам, школярам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винна влада.
Що таке “Торгсін”?
Не знаю.