Місце запису: с. Боровеньки, Лебединський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 22.07.2005 р.
Хто записав: Смітія Ганна Іванівна.
Респондент: Смітія Марія Семенівна, 1935 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. сім’я респондента проживала в селі Боровеньки Лебединського району Сумської області.
Я помню про голод 1932-33 років від своєї бабусі, якій прийшлось все це пережить. Їхня сім’я була велика, чоловік, Придатченко Андрій Олексійович, був людиною хазяйською, важко робив і вважався середняком. У нього було багато землі, луг, троє коней і багато інструменту для роботи в полі. Вдень працював в полі, а вночі пас коней на лузі. Усе це добро було жаль отдавать у колгосп, бо в колгоспи йшли тільки лентяї, а ті, що считались куркулями, то були трудяги. Дід у колгосп отдав двох коней, а одного собі оставив, було дуже жаль дивитися на те, як ганяли ті колгоспники на цих конях по вулиці.
Голод був страшний, сім’я пухла, а коня, якого дід собі оставив, різати не давав. І коли вже сам умер от голоду, діти забили коня і так спаслися от голоду. У полі не розрішали нічого збирати. Житель нашого села, Каплін Микола Ілліч, був впойманий на полі об’їжчиком і був засуджений за те, що назбирав пів мішка колосків.