Місце запису: м. Мелітополь, Мелітопольський р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 13.09.2009 р.
Хто записав: Джанова Н. О.
Респондент: Скачко Віра Іванівна, р. н. не вказано
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала у місті Мелітополі Мелітопольського району Запорізької області.
Коли почали засновувати колхози, то мій тато відмовився йти до колхозу, та вони стали примушувати – забрали в нас і хату, і город, а батька засудили. Ми деякий час микалися, аж поки одного куркуля, дуже багатого селянина не розкуркулили, то нас у ту хатку поселили (мене і маму). Була у мене сестричка, вона у 32-гому народилася, та вона померла з голоду. Пам’ятаю, що вона лежала і постійно просила: «Мамо, я їсти хочу», – то мама узяла платок миколаївський, що ще при царі Миколі був куплений, добрий платок, та ото вона його узяла та побігла у село за 7 км, розраховувала щось виміняти, щоб нас накормити.
Ще пам’ятаю з колхозу приходили та перевіряли, щоб ніде нічого з їжі не приховали. Ходили та прутиком, що він у перстень міг пройти, усюди тикали. Де яку зерниночку – знайдуть усе відбирали. А у мене у карманці, мені тоді чотири рочки було, сухарики лежали, то вони і їх витягнули.
Ще я було лазила під отими коморами, де зерно хоронили, вони на високих таких підпорах стояли, то під тими дерев’яними мостиками лазила та у пісочку колупалася – де яке зернятко знайду або горошинку та у стаканчик збираю, та до мами біжу, а вона отож щось з того зробить.
А ще у нас на городі була картопля посаджена, то я ж побачила, що шматочки тієї картошки з землі видно (а город же тоді вже колхозу належав), то я побігла, у подол тих шматочків назбирала, та додому принесла. Мама їх добре вимила та суп зварила. А через деякий час до нас оцей завхоз прийшов та сваритися почав, чого це, мол, я колхозний врожай позбирала (а тож ми садили!): «Відчиняйте, а то я двері виламаю!» А мама йому й каже, що: «Можете вибивати та нас подушити, бо нам вже усе одно з голоду помирати».
А проти колхозу ніхто не ставав, ні, тільки наш тато відмовився, та ще один селянин, то наш тато повернувся, а той – ні.