Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 19.09.2005 р.;
Хто записав: Матушко Надія Сергіївна;
Респондент: Шматко Микола Сергійович, 1922 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Шматко Микола Сергійович, 1922 р. н., проживав у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Був. Пам’ятаю хорошо.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Врожай був, але все збирала держава, накладали налог великий.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Місцеве влада. Спеціально був комнезам.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Та ні, не було такого. Буди спеціальні люди, які цим занімалися: Бондаренко Сергій, Гвоздяний Іван, Варанам Іван. Іще було три жінки: Павленко Ганна, Павленко Мотря, третьої не помню.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не, документів ніяких не було, їх просто боялися. Якщо не виконав налогу забирали все.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ну що, застосовували конечно – виселяли з хати і виганяли в степ.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не було в них зброї ніякої.
Як люди боронилися?
Ніхто нічим не боронився.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ну, як, де ти заховаєш, ховали хто де, і під піччю закопували.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Комнезамовці.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чоловік 3.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали скрізь – і в корови під жолобом, і під піччю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ну яку їжу. Ніхто ніякої їжі не давав. Виживали як могли.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Як не було як розплатиться за налог, то забирали і одяг (і ділили між собою).
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Такого не чув, але за колоски судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Нічого нікому не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Єсть такі, що хотіли ці бідні люди. А в кого була земля, худоба – примушували іти в колгосп.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Накладають налог, ти не виконав – осуджували і отправляли до Сибіру.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Та ну де. Якщо намітили забарить, то ніде її не заховаєш, прийдуть і заберуть.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В днівний час.
Скільки разів приходили до хати?
Хто його зна скільки разів.
Коли почали помирати від голоду?
В основному, це була весна 1933-го году. Помирали чужі люди, на Рубай- Леваді 2 чоловіка. В радгоспі помирало багато чужих людей.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Були сироти у нас колгоспні і радгоспі, опікувалася ними держава.
Хто не голодував у селі і чому?
У кого було трішечки з їжі та корова.
Хто зумів вижити?
В кого була корова і трошки продуктів, і мала сім’я.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Одне одному допомогали.
Які засоби вживали до виживання?
Крадіжками і в кого було трошки продуктів.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Єсть, конечно.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Все споживали весною коли не було лободи, то їли коріння кукурудзи.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Окації цвіт, з липи листя, зелені фрукти.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Драли граків і вживали.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ой, наверно, тоді не той, можна було одяг поміняти на продукти, хліб.
Чи був голод у містах?
Конєшно, у містах тоже був, але вони тоже жили по карточках.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Торгсін – це був такий магазин, де приймали такі золоті гроші, вироби, каблучки.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Я не знаю, щоб у нас хтось помер у селі. Там, де був комнезам, з розумом, не строго, підходив до заготівлі, допомагали голодуючим у селі – там померлих не було. У нас був директор радгоспу Папіров і він багато спас.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було у нас такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі хоронили їх.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не, конєшно не платили. Трудодень запишуть.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Я знаю, що їх хоронили на кладбищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
По-моєму, їх ніхто не поминає.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За радянської влади їх ніхто не споминав.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, до Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Єсть хрест на кладбищі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Дітям розповідав.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Місцева влада. Вона керувалася зверху, але все це робили свої на місцях.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).