Місце запису: м. Тернівка, Дніпропетровська обл.;
Дата запису: Невідомо;
Хто записав: пошукова група школи №4 м. Тернівки під керівництвом Трачук Ольги;
Респондент: Щербініна (Горожанкіна) Анастасія Трохимівна, 1918 р.н.
В роки Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Тернівка Магдалинівського району Дніпропетровської області (в 1964 село отримало статус селища міського типу, з 1976 року – статус міста).
В тi роки був страшний голод. Мені в 1933 році було 15 років. Я вже працювала в дитячому саду (яслах), в якому жили безпритульні діти. Кормили ix кукурудзою, варили «баланду». Але все одно діти помирали. Трупи їхні кидали до погреба покинутої хати. Ось так і ховали.
Багато помирало людей. Вимирали цілими сім’ями. В ті роки люди радянської влади ходили по домівках та збирали зерно, а хто віддавати не хотів, забирали силою.
Бували випадки, що люди божеволіли. Нам пощастило, в нас була корова. Як корова отелиться, два тижні теля покормили, потім різали. Ми не дуже голодували ще й завдяки тому, що материн брат працював у тi pоки в колгоспі. Те, що вкраде, то нам і принесе. А cім’я в нас була велика: мати, батько, бабуся та нас, дітей, троє. Ось так і жили.