Місце запису: м. Чмирівка, Старобільський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 07.05.2008
Хто записав: Кривобогова Ірина Олександрівна
Респондент: Шестакова Марія Серафімівна, 1930 р. н., проживала у с. Новорозкош Новопсковського району Луганська область.
Під час Голодомору Шестакова Марія Серафімівна, 1930 р.н., проживала у селі Новорозкош Новопсковського району Луганська область.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 р. або у 1946-1947р.?
Так, я пам’ятаю.
А які, на Вашу думку, причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала урожай.
Якщо, відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Представники влади.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні, ми не ховали в сусіда.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Вони мали документи на забирання продуктів.
Чи застосовували вони до людей покарання, арешти, побиття?
Так, вони застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Вони мали зброю.
Як люди боронилися?
Як могли.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів?
Неможно було.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Його прізвище Водоп’ян.
Скільки їх приходилодо хати? Як їх звали?
Приходили до хати троє. Їх звали Петро, Микола, Іван.
Де можна було заховати продукти харчування?
Продукти ховали у землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу? Що саме?
Давали. Кусок хліба, ополоник супу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі одяг, худобу?
Забирали все, що було.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Так, я чула. Якщо знайдуть 5 колосків – це враг народа.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняв поля й колгоспні комори дід Грицько.
Чи люди хотіли йти добровільно йти в колгосп?
Ні, не хотіли вони йти.
Чи змушували людей іти у колгосп і як?
Їх змушували лозиною.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Їх ніде не ховали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Приходили забирати у час дня.
Скільки разів приходили до хати?
Приблизно разів п’ять.
Коли почали люди помирати з голоду?
Люди помирали з голоду через рік.
Що було з малими сиротами, чи опікувалась ними держава?
Нічого не їм було.
Хто не голодував у селі й чому?
Усі голодували.
Хто зумів вижити?
Половину силян вижили.
Чи допомогали люди один одному виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ніхто не ділився.
Які засоби вживали до виживання?
Збирали жолуді, їли листя.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, ми мали допомогу від бабусі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ми споживали ягіди терен, листя, яблука.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Ми вживали з сливи, черешні, груші.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали у їжу?
Курку, овець, вутки, поросят – вживали в їжу.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти? Що саме?
Ми не міняли. Що було те й їли.
Чи був голод у містах?
Був голод у містах.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
У селі померло багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, не їли.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали у садках і огородах.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні, не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ховали де місця є.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Ні, не поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Згадують, але не поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є.
Чи встановлені хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрести є, а пам’ятників немає.
Чи розповідали Ви про голодомор своїм дітям, онукам?
Так, я розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Я вважаю винними у Голодоморі тих людей, які керували державою у той період.