Місце запису: м. Черкаси.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Шаповалов Дмитро Пилипович, 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 років перебував у селі Рижанівка Звенигородського району Київської області.
Жив у сім’ї із пʼяти чоловік: мати, батько, троє дітей. Як першокласника мене брали на роботу у поле, збирати колоски після збирання врожаю. Колоски їсти забороняли, а вʼязали у квітки колоски пшениці і здавали у колгосп. За це нам варили куліш і пшоно, і вода. Ночували у куріні покритим соломою і застеляна підлога із соломи. До дому не відпускали. Батьки робили в колгоспі і теж їм давали 200гр. хліба і куліш на 1 робітника. Допомагали дід із бабою. Сусіди були голодні та пухлі від голоду і помирали. Їли квітки акації та гнилу картоплю із ям, де були закопані врожаї. Врожай був дуже гарний і пшениця, буряки, морква картопля.Все вивозили підводи з кіньми, що приїхали з району, нікому не залишали, забирали у людей вдома, робили в хаті обшук і відібрали все! Були збудовані деревʼяні вишки до 15 метрів висотою і там сидів охоронець і обдивлявся поля. На конях їздили охоронці з рушницями. Бурякову площу від дороги 3 рядки буряків цукрових перераховували школярі. Якщо не було буряків, значить їх покрали.
Голова колгоспу був місцевий, прізвище Колісник за заслуги його забрали у район першим секретарем райкому партії. Опору геноцидній політиці ні цей ні наступні не чинили всі справлялись і людей не шкодували. Батьки наказували не йди до школи садком, а по дорозі, бо зловлять і зʼїдять. Був такий випадок: як робили ми на полі, хотілося дуже їсти, я взяв 3 колоски із (копни) облущив і зʼїв, а з вишки охоронець побачив і забрав фуражку, батько новеньку купив до школи і каже, що відправить мене у район. Я сиджу під (колою) і плачу. Їхав кіньми батько і питає чого плачу, а кажу забрали фуражку, то вони батькові віддали. Вкрасти було неможливо, охороняли навіть і вночі. Людей, що помирали сусіди хто мав силу відвозили на кладовище і скидали в яму.
У сусіда (імʼя приховано з етичних міркувань. – Ред.) було 8 дітей малих і спали на підлозі у соломі пухлі від голоду. Він украв бугая в колгоспі зарізав і відрізав ногу приніс додому і кинув дітям і вони його їли сире. Зразу приїхали за ним, подивилися, що діти всі голі і гризли мʼясо. Його пожаліли і не арештували. В кого велика сімʼя і робили батьки в колгоспі то давали 2 літри молока. Так ми виживали.