Місце запису: с. Синівка, Липоводолинський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 05.09.2008 р.
Хто записав: Лепська Інна.
Респондент: Серженко Іван Кузьмич, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Синівка Липоводолинського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 роках?
Так, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку були причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
«Буксирна бригада»
Чи були уповноважені з міст під час збирання продуктів у людей?
Не пам’ятаю.
Хто з вашої родини або сусідів помер від голоду? Чи знаєте ви, де вони поховані?
У нашій родині ніхто від голоду не загинув. Батько помер у 1933 році від простуди. Йому було тоді 45 років.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Пам’ятаю розкуркулювання. Виганяли людей із хат. Нещасні тинялись по дорозі і шукали собі дах над головою. А декого відправляли до Сибіру.
Чи мали зброю ті, що хотіли відібрати хліб у людей?
Ходили по хатах з рушницями.
Чи влада збирала лише зерно, чи інші продукти?
Так, забирали. Одного разу в нас забрали два клунки зерна, що стояли біля печі, бо не встигли сховати і, навіть, уже зварену картоплю, що була в тарілці на столі.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Люди ховали зерно, закопуючи в землю. Одним словом, хто куди міг.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Імен уже не пам’ятаю, а шукали продукти залізними списами.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чоловік чотири, п’ять. Інколи до десятка.
Де можна було заховати продукти харчування?
У печі. Зривали пороги, копали яму, ховали там зерно, картоплю, потім ставили поріг на місце.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так, давали затірку.
Забирали лише продукти харчування, чи й інші речі, одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали все , що могли. У нас забрали віялку та інші речі, а пізніше і коня.
Що таке закон про „п’ять колосків”? Чи чули ви про нього?
За кілька зрізаних колосків на колгоспному полі нещадно карали людей
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Представники влади.
Чи люди хотіли добровільно іти в колгоспи?
Добровільно майже ніхто не хотів
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушувала місцева влада. Людей залякували, погрожували, давали обіцянки.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У лісі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли почали люди помирати з голоду?
З голоду масово стали помирати взимку 1933 року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не пам’ятаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Представники влади, сільські активісти. Вони харчувалися вилученими у людей продуктами.
Хто зумів вижити?
Виживали ті, в кого була корова в господарстві.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду? Чи ділилися продуктами?
Голодували всі. Сусіди інколи ділилися з нами вареною картоплею.
Які засоби вживали до виживання?
Перетирали кукурудзяні качани і пекли галети, рвали жовтвило , живокіст, їли траву та листя дерев.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Старший брат, що служив у міліції допомагав пайком, одягом та взуттям. Пам’ятаю, як мені привіз ботиночки, і я зміг ходити до школи.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали все, що можна було з’їсти.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Листя липи, берестка, траву, кульбабу, конюшину, різний бур’ян.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Граків, котів, горобців, жаб.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Так. Одяг возили до міста Гадяч і міняли його на продукти.
Чи був голод у містах, хто з вашої родини виїхав тоді у місто?
З нашої родини ніхто не виїхав.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у селі?
Не було такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
У ямі за селом. Туди померлих звозив Статива Феодосій.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Давали, здається, муку.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Точне місце невідоме.
Чи поминають їх на „Проводи”, „Гробки”, Зелені свята?
На «Проводи» поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не можу сказати.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є. Якого патріархату не знаю, бо я на службу не ходжу.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Так є. Сам я не був, ну люди кажуть, що поблизу пам’ятника загиблим воїнам.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я думаю, що знають, адже вони багато читають, дивляться телевізор.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсінг”?
Місце, де обмінювали золото на речі.