Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 07.09.2005 р.;
Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;
Респондент: Семещенко Ганна Карпівна, 1911 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Семещенко Ганна Карпівна, 1911 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так. У 1932-19933 рр. у мене померло двоє дітей, чоловік та вся родина.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Врожай відбирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Місцева влада і комнезами.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Мені це не відомо.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не пам’ятаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Були різні покарання.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Не боронились, бо їх залякували.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховували, але знаходили. А закопане пропадало.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Комнезами, місцеві та районні чиновники.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По два-три чоловіки. Місцеві та сільські комнезами.
Де можна було заховати продукти харчування?
В землю закопували. Якщо не знаходили, то згнивало.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так. Тим потроху допомагали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Так, Забирали все. Особливо в тих, хто не йшов до колгоспу.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не давали збирати колоски на полі, навіть, в жнива.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, гонили, віднімали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їздчики полів, сторожі комор.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не всі.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу ніде було сховати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
По декілька разів, доки все не відібрали.
Коли почали помирати від голоду?
Ранньої весни, влітку.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто не опікувався. Діти помирали з голоду.
Хто не голодував у селі і чому?
Ті, що були на той час при владі.
Хто зумів вижити?
Ті, що були при владі і в кого було що їсти.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні, не було чим ділитися, допомагати.
Які засоби вживали до виживання?
Бур’ян, різне коріння. Полова гречана і просяна.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Може, в кого і була допомога, а у мене – ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя липи, лободи та інших бур’янів.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Липа, верба, листя ягідних, плюс полова.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Мені невідомо.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Обмінювали речі на продукти харчування.
Чи був голод у містах?
Не знаю. Мабуть, був не такий, як в селі.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Так. Обмін та продаж дорогих та золотих речей.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Дуже багато. Перерахувати неможливо.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так. Були випадки.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Звозили частину на цвинтар, а то і на городі, в садку.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні. Змушували звозити до ями.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Цвинтар, по дворах, по городах.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Рідні, які вижили.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер так. За радянської влади – ні.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання