Місце запису: с. Беєве, Липоводолинський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 07.09.2008 р.
Хто записав: Бурдюг Ольга Федорівна.
Респондент: Саєнко Лідія Денисівна, 1926 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Беєве Липоводолинського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 років?
Добре пам’ятаю.
Які на вашу думку були причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада.
Влада забирала все.
Якщо відбирали у людей вирощені в полі, городі, хто це робив?
Буксирна бригада.
Чи були уповноважені з міст під час збирання продуктів у людей.
Не було. Ходили тіки свої.
Чи влада збирала лише зерно, чи інші продукти?
Брали все: їжу, одежу. Мішок у сінях із пір’ям висів і те забрано.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали скрізь. Зірвали й поміст у хліві й там копали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не помню.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде, бо скрізь найдуть.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали все. Менший брат лежав у колисці, так з-під нього висмикнули ганчір’я, яке там було й забрали.
Що таке закон “про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Чула. На полі не можна було взять колоска ніде. Бо як упоймають то всьо. Жінки в’язали снопи і ззаду граблі заразом тягли, щоб ніде нічого не осталось.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Ні не можна було, бо кого ловили, то могли дать п’ять год.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’єжчик.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю, де можна було сховать і як ти сховаєш. У нас корову забрано. Не подивились шо і діти малі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Люба пора.
Скільки разів приходили до хати?
Не помню.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні, не помагали.
Які засоби вживали до виживання?
Батько їздив зразу у Запоріжжя мінять одежу на їжу. А тоді нічого було мінять.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да. Батькова сестра з Кімлички помагала.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Щавіль.
3 яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Листя з берестка й липи сушилося. Добавляли туди вівсяну брагу (сушену) і пекли з нього маторженики. Брагу батько озив з Василівки, а дома сушили. Збирали голі качани з кукурудзи, товкли в ступі, з тієї “мукички” тоже щось варили.
Чи можна було щось купити в місті, виміняти?
Ні за шо було, бо все забрано.
Чи був голод у містах, хто з вашої родини виїхав тоді в місто?
Ніхто нікуди не їхав у нас.
Чи відомі випадки людоїдства у селі?
Не чула такого.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є.
Чи знає сучасна молодь села про Голод 1932-1933 р.р., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказуємо. Знають із слів.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Хтозна. Мабуть влада ж винувата.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Там міняють золото.