- Місце запису: смт Васильківка Васильківський район Дніпропетровська область;
- Дата запису: 07.11.2005 р.;
- Хто записав: Малишко Надія Йосипівна;
- Респондент: Савченко Микола Сергійович, 1919 р.н.;
Під час Голодомору 1932–1933 років проживав у селі Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області.
Свідчення з фондів Національного музею Голодомору-геноциду.
На долю нашої сім’ї випало багато горя. В голод 1921 року помер батько. Нас залишилося у матері п’ятеро – найстаршій 12 років, мені, найменшому – 2. Ні коняки, ні корови і хата приговорена, але невиплачена, значить, чужа. А як мати працювала! І по найму, і телят пасла. За сім років за хату борг віддала, придбала коня і корову. Стало в нас хазяйство. Брати піднімалися. Так хотілося сім’ї попрацювати на своїй землі, в своєму господарстві! А тут колективізація. І пішло все шкереберть…
Мати не захотіла в колгосп іти. Думала з синами вибитися із злиднів, а придбала звання куркульки. А та куркулька ні спочинку, ні свята не знала. Наклали на нас такий податок, якби всю садибу з господарством продали, то й тоді не виплатили б. Хліб забрали до зернини, повели й корову. Перед цим від непосильної роботи здох кінь. Одначе податок плати. В люті морози, серед зими викинули нас із хати, продали її на торгах. Поклали ми хвору і пухлу маму, Євдокію Антонівну Савченко, на возик та й повезли в дідусеву розвалюху. Дід та бабуня перед Новим роком померли, і хата пусткою залишилася. Кілька днів полежала мама на печі, вже й не говорила. Порадили нам покласти її на долівку під сволок, щоб легше вмирати їй було. Так і померла. Сестра Феня трохи раніше померла. Брат Федосій на Донбас подався, а я ще залишався тут. Так нестерпний голод погнав і мене у світ. Ледве живий, пухлий, шкіра на ногах полопалась, кровавиться, добрався і я до шахт. Жили в якійсь комірчині. Федос пічку зробив. Не знаю, як ми вижили. З 16 років і я працював у шахті. Брат при аварії загинув. Старший брат Іван ще раніше пішов на заробітки. Пізніше пройшла чутка, що він лежав хворий на якійсь станції під Одесою. Скільки їх таких незнаних, невідомих Іванів!.. А я знайшов притулок у «москалів» – пішов добровільно в армію.