Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 17.09.2005 р.;
Хто записав: Бондаренко Любов;
Респондент: Самойліченко Олександра Власівна, 1919 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Самойліченко Олександра Власівна, 1919 р. н., проживала у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Помню.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала, узлик маленький – і той забирали. Схотіли людей умертвить – і зробили.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Влада посилала.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я не знаю. Одне одного не видавали.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
На зборах приказували. Не мали документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Наче цього не було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Без оружія, з ключками.
Як люди боронилися?
А як же боронитися, коли сім’я і діти малі.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Може хто де й ховав, а то все забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Все одкривали, під піччю дивилися, ключками скрізь штиркали. Як Звали не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не багато, 2 чоловіки, а більш не помню.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не знаю. У нас що було – батько оддав.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто ходив на роботу – давали пайки. Я ходила полоть баштан.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Хліб викачували.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Я цього не знаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, а люди збирали, особенно діти, бо були голодні. А об’єзчик забирав. А в жнива матерки десь під копами намнуть собі пригорщу колосків, а дома на жорнах змелють.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’єзчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Батько добровільно пішов, а другіх заставляли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Хто не хотів – тих примушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Де їх заховаєш. Коні, упряж, борони – все здавали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
У любе врем’я. А на збори в ввечері згонили.
Скільки разів приходили до хати?
Як побачать, що уже немає, то не ходять.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933-му году.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не помню.
Хто не голодував у селі і чому?
Начальнікі не голодували.
Хто зумів вижити?
Не знаю.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Конєшно, шо помагали один одному і не тільки родичі.
Які засоби вживали до виживання?
Усе, як корови доїлися – легше було.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння? З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Кукурудзяне стебло чистили од шкурки, а серединку у ступі товкли, на сито пересівали, а тоді замішували і пекли, воно не таке вредне, а качани вредні.
рогози.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Хто що зловить. Кожний свою душу спасав, як міг.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Їздили міняли. Наш батько не їздив.
Чи був голод у містах?
Цього не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
У нас у селі не дуже багато. У нас в селі був колгосп. Батько мій робив у колгоспі. І радгосп. Туди наймалися люди, щоб вижити.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили скраю на кладовищі. Грабаркою звозили. У радгоспі робив Білоус Іван, то його скинули у яму, а він проситься: «Я ще живий, дайте їсти». Його витягли і одвезли до дівчат у пікарню – там він рубав дрова їм, вижив, а тоді ще посватав дівчину з пікарні.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні,не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Мо і поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є.
Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?
Поставлений хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розказувала і правнукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).