- Місце запису: смт Гостомель, Бучанського району, Київської області;
- Дата запису: 2009 рік;
- Хто записав: Зборовський Анатолій Іванович;
- Респондент: Самойленко Галина Федорівна, 1925 р. н., Самойленко Петро Іларіонович, 1922 р.н. (подружжя)
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживала в смт Гостомель, Ірпінського району, Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Наклали великі податки. Податок заплатив – знову наклали. І так по три рази.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Сільські активісти. Робочі з склозаводу.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаємо
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Документів не пред’являли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Арешти були.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаємо.
Як люди боронилися?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не ховали.
Хто і як шукав заховані продукти?
З склозаводу. Присилав Крапивніцьки.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Два-три.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не чули.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Для колгоспників була столова.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забрали дошки, бляху. Ті, хто забрав, покрили собі хату нашою бляхою. Ми. діти, жали очерет, щоб покрити хату. Корову, коня.
Що таке закон про „п’ять колосків” Чи чули Ви про нього?
У нас по цьому закону посадили дві жінки. Повшед Таню (вже померла) і ще одну.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини.
Не дозволяли. Були вишки, з яких дивились. Бригадир провіряв, щоб ніхто нічого на полі не вкрав.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожа були.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ні, цього не було. Збирались бідняки і говорили:
- Ну, шо підем працювати на бугая?
- Все-одно ж заберуть усе.
У батька (Петра Іларіоновича) була лошадь. Робив у колгоспі, а сам годував. То пошов да здав лошадь. Реманент, плуги забирали.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Приходять у хату і агітірують. Не пошов у колгосп – плати налог. Здав налог – давай второй раз. Пока не поступит. Давиденко Степан три раза здав налог. Все забрали. Тоді пішов у колгосп.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не переховували.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Дньом. Могли і вночі прийти.
Скільки разів приходили до хати?
Раз чи два. І більше.
Коли почали люди помирати з голоду?
У нас не вмирали. Вмирали чужі. 1932-1933рр.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Не знаємо.
Хто не голодував в селі і чому?
Активісти, може. Голодували пощи всє.
Хто зумів вижити?
У нас люди не вмирали. Хоча й голодували.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Хто дєлився?! У нас були кури. Так повикрадали сусіди.
Які засоби вживали для виживання?
Комерчеськи хліб. Ходили в Пущу-Водицю і займали очередь в три часа ночі. Раз схопила міліція і забрала хліб.
Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?
Всьо. Смородину зелену їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Ні.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Гороб’ї ловили, жарили і їли.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
Ходили в Пущу-Водицю на базар.
Чи був голод у містах?
З города ходили тряпки мінять. Може, хтось заховав трохи хліба – то поміняє. Більше страдали крестьяне.
Чи знаєте Ви, що таке „торгсін”
„Торгсін” – там здавали золото. Батько (Петра Іларіоновича) відвіз серьги золотиє. Набрав ковбаси. Разние продукти.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
У нашому селі не вмирали з голоду.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Чужих хоронили на кладбищи. На подводу і закопували. Хреста, нічого не ставили.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква Московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933рр., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Ми розказували. Молодь знає. Але не вірить. Говорить: „Такого не може буть”.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Була команда звише. З Компартії.