Місце запису: с. Бондарі, Конотопський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 26.07.2005 р.
Хто записав: Шалак Олена Олександрівна.
Респондент: Сахно Анастасія Антонівна, 1924 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Бондарі Конотопського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так, дуже добре пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай був, але все забрала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Це робив колгосп.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Донесення один на одного були, але винагород за це не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Не мали документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Висилали людей до Архангельська.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї вони не мали.
Як люди боронилися?
Вони йшли в колгосп.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів овочів?
Не можна було нічого від тих, хто це відбирав приховати. Ми нічого не ховали, бо бідно жили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не знаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ми ніде не ховали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим людям давали і їжу, і землю.
3абирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Все забирали, у нас забрали корову, пашню, картоплю.
Що таке закон про “п’ять колосків?” Чи чули Ви про нього?
Не знаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Мабуть той, хто цим всім завідував.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ні, не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, їх змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю, де люди переховували, а ми нічого не ховали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
До нас приходили один раз, все позабирали, побили і більше не приходили, бо вже нічого не було.
Коли почали люди помирати з голоду?
Навесні 1933-го.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Для сиріт були державні притулки.
Хто не голодував у селі і чому?
Не знаю.
Хто зумів вижити?
Хто як міг.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Нам нічого ніхто не давав.
Які засоби вживали до виживання?
Йшли в колгосп.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні, від родичів ніхто нічого не мав, бо всі голодували.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Собачу лободу, клевер, липовий цвіт.
3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Такого не вживали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не вживали.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Нічого не можна ні купити, ні виміняти.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке „Торгсін”?
Не знаю
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили кожний в своєму городі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не платили ніхто нічого.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ховали на своїх городах.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Раніше поминали, а зараз я не знаю.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминали і за часів радянської влади і зараз поминаємо.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали своїм дітям, онукам, школярам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу того часу.