Місце запису: с. Комсомольське, Гуляйпільський р-н, Запорізька обл.
Дата запису: 04.10.2005
Хто записав: Сур Надія
Респондент: Ростун Катерина Михайлівна, 1922 р. н.
Під час Голодомру 1932-1933 рр. проживала у місті Запоріжжя.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Добре пам’ятаю тільки епізоди.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Ми жили в місті, тому я цього не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Дуже важко було це зробити.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Мама говорила, що це були злі люди. Відбирали останнє у людей, а потім до ранку пиячили і ділили пограбоване.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Я думаю, що багато, бо люди добровільно не віддавали.
Де можна було заховати продукти харчування?
В печі, в стрісі, закопували в землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі: одяг, худобу, тощо?
З розповіді родичів, то забирали все цінне: кожухи, одіяла, полотно…
Що таке «закон про про п’ять колосків?» Чи чули Ви про нього?
Чула, що людей садили в тюрми за п’ять колосків. Тільки подумать – і то страшно.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Це не знаю, бо жили в місті.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Думаю, що ні. Відносились до людей, як до тварин.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, люди хотіли хазяйнувати, мати своє господарство.
Коли почали помирати від голоду?
Починаючи із зими 1932 року. Ходили, як примари.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Забирались в якісь інтернати, там получали пайок.
Хто зумів вижити?
У кого в селі була корова, а в місті ті, хто мав пайок.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Мало хто мав чим ділитися, бо голодали самі.
Які засоби вживали до виживання?
Я збирала по мусорних ямах лушпайки з картошки.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
В нас родичів не було, бо ми переїхали в Запоріжжя.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Мама дуже хворіла, а мені доводилось самій шукати здобич, що попаде. Найбільше збирала по мусорниках. Просила милостиню в людей, але що вони дадуть, якщо самі голодні.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
М’яса ми не бачили.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Я виміняла на мамині речі трішки крупи. Яка це була радість!
Чи був голод у містах?
Був, бо ми з мамою голодували. Хто працював на заводі – одержував пайок.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
В місті я бачила на власні очі: збирали на вулиці мертвих людей і кудись везли.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Я завжди, коли наступає час проводів згадую і плачу, що ми пережили.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер да, а тоді забороняли, ми боялись і згадувать вголос.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я живу з онуком та його сімєю, часто говорю їм, щоб цінували хліб, щоб не знали такого, як ми пережили.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталіна.