Місце запису: с. Миколаївка, Миколаївський р-н., Одеська обл.
Дата запису: 04.07.2008 р.
Хто записав: Петрова Наталія Олександрівна, Коршак Ярослав Миколайович.
Респондент: Резніченко Катерина Германівна, 1927 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Миколаївка Миколаївського району Одеської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 рр. або у 1946-1947 рр.?
Я не пам’ятаю, но мені розповідали батьки, що люди помирали, вимирали цілі села. Даже в нашому селі було, що жінка їла своїх дітей, це в Дружелюбовці. І сама померла. Я тоді була ще малою.
Які на Вашу думку були причин и голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Причиною голоду було те, що все забирала влада в людей. Мій батько мав хазяйство. Коли колективізація створилася він геть усе в колхоз здав і хату, хазяйство і все своє добро. А сам старшого сина взяв і пішов поза гори. А мама осталася з нами, нас було п’ятеро. Нашу хату забрали, дали маленьку хатинку в Дружелюбовці, а тоді через час знову прийшла бригада комсомольців і викинули нас на сніг в ночі, з тої хати. Старший брат, з 1917р., ніс мене на руках, а мати несла меншого брата. А ще в нас була німенька дівчинка, мати її на наступний день забрала до бабушкі. Бабушка нас всіх прийняла.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Та чо там не було. Ось мій дідусь був хазяїн мав скотину, сім’ю велику. Їх багато було. Він ячменя заховав, а коли колективізація пішла, він все віддав, геть усьо віддав, но все рівно його відправили на висилку. Там на висилкі він і помер.
А куди його вислали?
В Росію, це називалась виселка, а де це імено, я не знаю.
Чи ті, що відбирали мали якісь документи, зброю, на забирання продуктів?
Я не знаю зброя була чи не було, а до нас як прийшли, то все що мама постірала все забирали, а це вже другий раз, як прийшли, то забрали спіднє, рубашки, комсомольці все забрали в мішки і собою забрали.
Як люди боронилися?
А хто ж буде захищатися, чим буде захищатися, вигнали та й вигнали.
Де можна було сховати продукти харчування?
Може, люди і ховали, а наш батько все зразу віддав. Батько робив в радгоспі та вкраде жменю зерна. Мати і спряже, там чи то кукурудзу чи то пшеничку чи ячмінь на сковороді спряже і собі, називалося польто, і то в ночі сидимо і тихенько хрумаєм, щоб не почули комсомольці. Бо прийдуть і заберуть. О це так як батьки мені розповідали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Мабуть душ п’ять прийшло, дівчата і хлопці. Були такі що всьо забирали, а другі більш совісні, тай каже бери до мого брата кожух вдівай бо і той заберем. Та він надів з нього вже не знімали.
Чи давали їжу, тим хто пішов до колгоспу?
Ну, та це вже, я знаю голодовка всьо время була. Ну, давали щось там якоїсь по сто грам на душу чи то крупи ячміної, то якийсь куліш – отака голодовка була страшна.
Що таке закон про п’ять колосків? Чи чули Ви про нього?
Ну, то це нільзя було взяти в колгоспі, бо судили за п’ять колосків. Можуть, за колосок судити і сидіти в тюрмі.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Ні, не давали збирати. Люди мишоловки збирали.
Що таке мишоловки?
А це був урожай, але ж його вивозили, а на землі остається зерно його миші збирають. 0це зерно люди ходили збирали на ньому й вижили.
Хто охороняв поля колгоспні комори?
За мишоловки не ганяли, а за колоски могли заарештувати.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Я знаю, я за свого батька скажу, він всьо добровільно здав. Він грамотна людина була понімав, що це нічого не дасть, що він буде протістувати. Він геть усно віддав і сам пішов в радгосп, робив там, а тоді прийшов зароший, як дід старий і тоді пішов в колгосп. Його там прийняли його ставили бригадиром і в магазині торгував.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ну да, змушували, а другі хотіли йти, другі не хтіли, не хтіли своє віддавати. Мама розказувала, що батько геть усно віддав для того, щоб не вислали з дітьми.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Де ж ти сховаєш скотину, в нас лісів немає, щоб ліса були. Каждий худобу повіддавав і позабирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Я знаю, до нас в ночі приходили в ночі прийшли і вигнали на двір. Йдіть, каже, на сніг йдіть. Я ще мала була, але запомнила свою думку, що я думаю: от Жені, братові, хорошо, мати його взяла несе, а мене брат несе, ще ж молодий, і я в нього змерзла поки, до бабки дойшли.
Скільки разів приходили до хати?
Більше не приходили, раз вигнали і все, вночі комсомольці.
Коли почали люди помирати з голоду?
Ну як, помирали ще в 1932-193Зрр. люди помирали сильно.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
А хто їх забере, вмирали. Їх підводами вивозили. Батьки казали, що цілі села помирали.
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодували активісти, комсомольці. Вони ж забирали в людей і жили заможно.
Чи допомагали люди один одному в виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Канєшно допомагали там, рідня. Може щось осталося. Хтось дещо сховав, та й тому дасть. Ділилися продуктами.
Які засоби вживали до виживання?
Я була сама меньша. Мама цілий день робить, а ми за хатою сиділи там в 32 р. виросли колоски хто їх там посадив я не знаю. Ми ще їли козелики, какіш їли, буряки, бурячиння варили, а воно таке ж не добре.
Яких диких тварин, плазунів, вживали в їжу?
В нас і садків не було таких, щоб була тварина, а колись там може зайців ловили.
Чи ви знаєте, що таке “Торгсін”?
Торгсін, знаю – це батько їздив міняв те, що сховав. Це здає щось в торгсін, а тобі гроші плотять, точно не помню.
Чи був голод у містах?
Не знаю, ми нікуди не виходили. А куди ти підеш з дітьми?
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нас одна жінка двоє дітей порізала. Бог його знає, це людина вийшла з ума. Троє дітей втікло, дві дівчинки і хлопець.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Декого родичі хоронили, а коли родичі помирали, то цим займалися бригади. Вони підводами вивозили людей на кладбища.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві, тепер і за часів радянської влади?
Так, поминають. Батюшка всегда поминає, бо я ходю в церкву.
До якого патріархату відноситься церква, в яку ви ходите?
До української. У нас є поминальні суботи, то даже є така субота, що даже іменно цих людей поминають, які загинули від голоду.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр.? Чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Мені кажеться, вони нічого не знають. їм даже чудно про цей голодомор. Дівчаткам своїм розповідала, а вони кажуть: «Як це так? Як це може бути?»
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Ну, кажуть, що це Сталін винуватий, що ці комуністи всьо робили. Всьо забирали, зерно було, а вони забирали. Під мітлу все забирали.