Місце запису: м. Сквира, Скиврський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 17.07.2005 р.;
Хто записав: Коба Олексій;
Респондент: Правдюк Вікторія Прокопівна, 1921 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Правдюк Вікторія Прокопівна, 1921 р. н., проживала у селі Буки Сквирського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Помню, помню, бо я це все пережила.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Дії влади, бо ходили забирали зерно, по сараях – забирали все.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Я не помню. Проте пам’ятаю, що забирали усе. Хто не зміг щось знайти поїсти, ті пухли з голоду і помирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю, проте знаю, що доноси були. Так жінка мого дяди донесла, де батько в возовні в углу заховав пшеницю чи жито і прийшли викідали сіно з тої возовні, достали ту бочку з зерном і забрали. А залишилися без нічого.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Я не знаю від кого було якесь розрешеніє від голови чи інших осіб, але вони ходили шпичали і вилазили навіть на гребні хати і дивилися, щоб у вузликах там не заховали того зерно.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не помню, щоб наказували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не помню.
Як люди боронилися?
Не пам’ятаю, бо я була ще неповнолітньою.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було, але як приходили, так знаходили і все забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю, як їх звали, а шукали вилами загостреними штригали в землю і сіно, і якщо щось знаходили, все забирали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили мужчини по год 30-40 по 3, по 2 чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали в кубашки, де печі є, висипали пепіл і ставили горщики з зерном.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
В колгоспі я не помню, а була в сусідньому селі комуна, бо я туди ходила, хотіла, щоб дали кусочок хліба.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Колективізація була, то забирали худобу, забирали інвентар: борони, драпани в 1933-му році.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула, що ходили збирали колоски, а людей наказували, давали по 3, по 5 годи.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не знаю чи дозволяли, а люди самі ходили навіть їли недозрілі бубки.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Були сторожа, що отримували записи про трудодні.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не хотіли. Хто не хотів, то забирали в них драпани і зерно, наказували їх.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Не помню.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Бувало приходили і дньом, і ввечері. Шукали у кроваті у подушках, щоб туди торбинки з зерном не сховали.
Скільки разів приходили до хати?
Не помню.
Коли почали помирати від голоду?
Коли не було що їсти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Я не помню.
Хто не голодував у селі і чому?
Не знаю. Були богатші люди, які за молоко приносили нам картоплю, то і ми не пухли з голоду, у нас в сім’ї було 8 дітей, ніхто не помер.
Хто зумів вижити?
У кого був запас, той вижив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
У кого що було, то приносили, а в кого не було, ті й помирали.
Які засоби вживали до виживання?
Не знаю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомагали, у нас була корова, то приходили мамин брат, племянники, ждали коли корова прийде з поля, то ми їм хоч по стаканчику молока давали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ягід ніяких не було, а була бугела, калачики, що росли попід забором.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Устриці я ходила збирала, черепахи, як їх називали, і рибу тато ловив.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Я тоді не їздила, тато їздив, привозив пару яблук, поріжимо на кусочки, кинемо в чай і думаємо, що то добрий чай.
Чи був голод у містах?
Не знаю, нікуди не їздила.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Я знаю, що дуже багато вимерло, півсела.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Одно було, що мати забила чи задушила свою дочку, а куди тіло діла невідомо.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Яма була на кладбищі і їздив один чоловік виділений, попід хатами їздив. Ходив по хатах, дихає чоловік, а йому кажуть, а чому за ним завтра їхать, то беруть за руки за ноги викинули у ту безтарку, привозять до ями і викинули до ями.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Я не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Приходять поминають, кладуть щось, кажуть що це обща могила.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є церква, у Буках построїли.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Немає.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Не знаю, чи власть така була, чи Сталін, чи наші.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).