Місце запису: с. Савинці, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 10.09.2005 р.;
Хто записав: Корякіна Надія;
Респондент: Попок Катерина Борисівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Попок Катерина Борисівна, 1925 р. н., проживала у селі Савинці, Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю, найгірший голод був у 1933-му році, починаючи з нового року і до нового урожаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай був, посухи великої не було, накладалися великі податки були, урожай забірала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
У нас з города не забірали, податки були великі 150 руб., бездітне 500 руб. Позики, за те, що росли кленки (дерева) на подвір’ї 3000 тис. , 150 шт. яєць, 40 кг м’яса, шкуру з поросят здать. Забирали свої, ходили групами: Строкоус Яков, Орел Кирило і інші.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не знаю, не показували ніяких документів, брали що хотіли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували всілякі методи: і побиття, і арешти, і висилання, чужих не було, все робили свої.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пам’ятаю, відкрито не носили, їх і так боялися.
Як люди боронилися?
Ті, хто боронився і не хотів давати продукти – їх викидали з хат на мороз з малими дітьми, били. А більшість віддавали все, якби тільки вціліти.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні, не можна, шукали скрізь.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Строкоус Яков, Орел Кирило – це кого я пам’ятаю. Забрали корову, теля, усе що було.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ходили групами по 4-5 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Заховати продукти не можна було, скрізь находили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим, хто робив у колгоспі, давали затірку раз на день.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забірали все.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Я вирвала колоски – була дуже побита.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Колоски збирали, тільки не собі, а в колгосп. Спочатку в’язали снопи, потім загрібали і збирали колоски.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняв поля об’їждчик, комори комірник.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ніхто не хотів добровільно іти до колгоспів, усіх примушували, а тих, хто не хотів іти до колгоспу, виганяли з хати і забирали все, що було. У нас забрали корову і теля.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу ніде не можна було сховати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? Скільки разів приходили до хати?
Ходили забирали і вночі, і вдень, особливо вночі, щоб нагнати страху. Приходили багато разів.
Коли почали помирати від голоду?
Помирать з голоду почали перед жнивами, весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиротами ніхто не опікувався, вони помирали самі перші. В одній сім’ї, вони жили недалеко від нас, померли з голоду всі: батьки і діти, а дівчинка осталась живою. Ті, що їздили збирали, накидали повну каламашку (безтарка) підводу, і дівчинку туди укинули. У дівчинки були довгі коси, вони заплуталися у колесо, так підвода і їхала, її живою похоронили, на їх казали недобрики.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували начальники, ті, хто ходили збірати продукти, вони і їх сім’ї вижили.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ніхто нікому не допомагав, кожний думав як би прогодувати свою сім’ю.
Які засоби вживали до виживання?
Засоби вживали різні, вживали в їжу все, що тільки росло на землі. Споживали полову, маляс, лопухи, лободу, сирий бурячок, рижій сіяли, м’яли пляшкою і пекли малаї, листя жували.
Чи був голод у містах? Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
У місто не ходили, не було чого міняти, чи був голод у містах не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
У селі померло багато людей. Мертві лежали просто на дорозі, їх підбирали каламакою і хоронили у одній ямі.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Випадків людоїдства не чула.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили померлих у общій ямі на старому кладовищі.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За радянської влади їх у церкві не поминали, а зараз поминають на «Проводи», «Зелені свята», поминають у церкві на родітєльські суботи і коли вичитують покойника.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У селі є церква, відноситься до Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Пам’ятників, хрестів не установлено, померлим від голоду.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Рад. влада, а особливо Сталін.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).