Місце запису: с. Бондарі, Конотопський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 01.10.2008 р.
Хто записав: Безродна Аліна Олегівна.
Респондент: Пономаренко Ганна Іванівна, 1921 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Бондарі Конотопського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
1946 -1947 не дуже пам’ятаю, а 1937 – 1933 були страшними.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Був неврожай, дощі.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні, про це не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Нічого. Ніяких документів. Якщо у колгосп записався, то нічого не забирали, а як не записався, то забирали все.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Виганяли з хат на Соловки.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не забирали, дід записався до колгоспу.
Як люди боронилися?
Хтозна як.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Хто зміг, а хто – ні.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активісти.
Скільки їх приходило до хати?
Активісти, у хаті були збори.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де хоч, там і ховай.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так. Варили і ходили роздавали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Якщо не записався у колгосп, за 24 години приходили і забирали все.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Судили за колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ніхто не дозволяв. Гонили.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі були у коморах, а на полі об’їждчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Добровільно не пішли, а хто не пішов, то забирали все.
Чи змушували людей йти до колгоспів і як?
Примушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не переховували, бо її всю позабирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В будь-який день.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли почали люди помирати з голоду?
Сусід помер з голоду у хаті.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Я сирота була, ходила в школу на безкоштовний сніданок.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто не записався у колгосп, той і вижив.
Хто зумів вижити?
Хто був у колгоспі.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ходили на роботу і там давали обіди.
Які засоби вживали до виживання?
Намагалися добути хоч якусь їжу. Бувало, баба ходила в сусіднє село і приносила окрайчик хліба.
Чи мали якусь допомог}7 від родичів, які менше голодували?
Так.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, щавель.
3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Конюшину сушили, їли полову.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Птахів не було.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ходили міняти посуд по хутору.
Чи був голод у містах?
Так, був у Конотопі.
Скільки людей померло у селі ? Чи є такі відомості?
Кількість невідома.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Людей ні, але сусід відкопав померле колгоспне лоша і з’їв з сім’єю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Родичі хоронили на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Так. Рідні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів Радянської влади?
Так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні, немає, розкидали.
Чи встановлено в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так. Розповідали.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Зінгун, з сусіднього села, але він помер.
Чи знаєте ви, що таке “Торсін”?
Обмін золота.