Місце запису: с. Шевченкове, Конотопський р-н., Сумська обл.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Поляченко Григорій Опанасович, 1926 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Шевченкове Конотопського району Сумської області.
Жили ми не бідно, не багато – середньо. Після того, як почали згоняти в колгосп, у нас в хазяйстві залишилася одна корова. Коли ж все забрали в нашій оселі, корову ж залишили. Вона і стала нашою надією пережити зиму. Годували спочатку її сіном та лабазом, за це вона давала нам молоко. Самі ж в додачу до молока їли ж те ж саме. В січні нашу Зірку вже не було чим годувати, тато розібрали дах з очерету і давав його корові. Молока вона давала все менше і менше, у мене почали опухати ноги, а мій однорічний брат помер. Мерли в селі як мухи, ті тіла звозили за край села і там ледь присипали. Тому коли прийшла весна, з того міста страшенно смерділо. Наша ж корова скоро здохла і ми їли м’ясо з неї. Так і вдалося вижити. А от наші сусіди, їх було 7-ро чоловік в сім’ї, померли всі. Вони по тодішнім законам вважались куркулями.