Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 17.09.2005 р.;
Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;
Респондент: Пікулик Ганна Мусіївна, 1915 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Пікулик Ганна Мусіївна, 1915 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так. Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада відбирала. Хліб був на складах. Мета була знищити людей.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Активісти були.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Виказували сусідів.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Які документи? Ніяких не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Висилали із села. Вони вважали нас злочинцями.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні, вони були без зброї. Просто лякали людей.
Як люди боронилися?
Люди й дихати не могли.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не сховати, бо знайдуть.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активісти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По всякому. І жінки, і чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Вночі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали по 100 грамів хліба.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Тільки їжу.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Судили за п’ять колосків.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Сильно карали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Мій батько охороняв та ділив хліб. Було йому дуже тяжко, бо всі хотіли їсти, а йому було всіх шкода.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто хотіли, а хто ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Як же, примушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніхто нікуди не ховав.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень. Ввночі, мабуть, боялися.
Скільки разів приходили до хати?
Не вдавалося сьогодні, то приходили на наступний день.
Коли почали помирати від голоду?
Вже в 1932-му році, коли повимітали всі засіки.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто не опікувався. Вмирали прямо на вулицях.
Хто не голодував у селі і чому?
Може активісти.
Хто зумів вижити?
В нашій сім’ї з голоду не вмер ніхто.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали. Нам одна баба давала сирі буряки, огірки.
Які засоби вживали до виживання?
Нічого.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Що вони могли допомогти, коли були самі голодні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Товкли липу.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Калачики, липа, акацієві квіти.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Цього я не чула, щоб їли диких, а домашню – їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
За що ж було купить.
Чи був голод у містах?
Мабуть був.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Ні.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Сама мати з’їла свою дитину.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Були, що вивозили на кладовище.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Хто там платив. Їх примушувала влада, щоб не було трупів по селу.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ні.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Хто поминає, а хто й ні. Більшість поминають. А де й хрести поставили.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз, може, й поминають, а тоді й церкви не було.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).