Місце запису: с. Трипілля Обухівського району Київської області;
Дата запису: 16.08.2003;
Хто записав: Косенко Олена Володимирівна;
Респондент: Петренко Петро Костянтинович, 1931 р. н.
Під час Голодомору та масового штучного голоду 1946-1947 рр.Петренко Петро Костянтинович, 1931 р. н., проживала в селі Трипілля Обухівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, пам’ятаю. Але 1932-33 роки сам не пам’ятаю, бо був малий. А от вже 1946-47 рр. пам’ятаю дуже добре. Я в 1946 р. їздив в Западну і там поміняли швейну машинку на продукти, за 6 пудів жита, 2 пуди пшениці, 10 кг. сахару.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада. Війна. Розруха.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
В 1932-33 рр. – відбирала влада, а в 1946-47 рр. – не відбирали. І в полі колосків збирати не дозволяли. За декілька колосків можна було получити рік або й два тюрми.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Такого не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Забирали та й все, без ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мати розповідала, що мали.
Як люди боронилися?
Ніхто не хотів віддавати останній хліб, який мав. Але ж його все рівно забирали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
В нас такого не було. А хто мав сад, то ховали там, але й сад тоді обкладався налогами.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
При моїй пам’яті цього не було.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде мабуть. Скрізь знаходили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали який суп чи там ще щось за те, що ми ходили до колгоспу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо? Одяг і рушники не забирали.
Що таке закон про «про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Знаю. За ці п’ять колосків судили. П’ять років давали, а саме менше 6 місяців.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволялось. І самі не збирали і нам не давали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Коло колгоспних комор були сторожа. А поля об’єзджав чоловік, який мав коня, звався об’єзчиком. Якщо когось споймає на гарячому, то передавав повідомлення до колгоспу і визивали на збори і давали тюремне заключеніє і примусова.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Я пішов добровільно, як тільки вигнали німців з нашої території.
Коли почали помирати від голоду?
В 1946-47 рр. такого не було.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Хто не голодував у селі і чому?
Люди крутились якось. Хто ходив просив, а хто своїм трудом вижив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділились.
Які засоби вживали до виживання?
Трудом.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Я не мав ніякої допомоги від родичів.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Всю фрукту, бузину, акацію, пасльон.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З липи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Такого ми не їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було. З міста їздили по селах міняли, а ми вже купляли в них за гроші якусь одежину, сахар і тощо.
Чи був голод у містах?
Був. Скрізь був голод.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
В 1932-33 рр. померло багато, а в 1946-47 рр. в селі ніхто з голоду не помер.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Відомі. Баба (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.) з’їла свого діда.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хто міг, той і хоронив. І на кладовищі, і так, де міг.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто їм нічого не платив. Бо це не ті часи були.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі збереглися лише старі могилки.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Зараз згадують і поминають більш, ніж за часів радянської влади.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. До Московського.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Не всі, звичайно, знають. Я розповідав про це своїм дітям, тому вони знають і внукам. Але є такі, що й не знають, що був голод.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Уряд. Війна.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Це такий Государственний магазин, який існував в той час.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).