Місце запису: с. Трипілля, Обухівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 16.08.2003;
Хто записав: Косенко Олена Володимирівна;
Респондент: Петренко Надія Андріївна, 1931 р. н.
Під час Голодомору та масового штучного голоду 1946-1947 рр. Петренко Надія Андріївна, 1931 р. н., проживала в селі Трипілля Обухівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
1932-33 рр. я не пам’ятаю, бо була маленькою, а 1946-47 пам’ятаю гарно. Добре трудилися. Годили в колгосп, трудилися. А їсти не було чого їсти. Батько прийшов тільки з війни. Був голод.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Война була. Але поля були засіяні, не те що зараз. Люди трудилися.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
У 1947-му році не відбирали. Просто після войни було важко, а врожай був непоганий. А в 1932-1933 роках відбирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Такого не скажу, бо сама цим не займалася. Тому не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Просто приходили і забирали без документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Могли й побити, якщо хліб не віддаєш, або посадити в тюрму нізащо. Робили, що хотіли.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали.
Як люди боронилися?
Бувало, що й тікали з села або йшли собі туди, куди їх вели, а було таке, що й не поверталися (мати розповідала).
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Мабуть люди умудрились якось щось сховати, так і залишились в живих.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не згадаю. Але мама розповідала, що розкидали все і скрізь шукали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Скільки не знаю. Але це були страшні люди.
Де можна було заховати продукти харчування?
Тільки закопати десь неподалік коло хати. Бо в хаті скрізь знаходили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали їжу. Варили.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали лише продукти, хліб і скотину.
Що таке закон про «про п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Так чули. Збирали на полі колосочки і їх судили за це.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли нічого збирати. Война була, то крали. А війна закінчилася, то були в полі чи десь робимо коло молотарки, то було закінчили роботи, то витруси кармани і йди тоді.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ніхто не охороняв. Коло колгоспної комори був же сторож і об’єзчик об’їжджав поле.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Йшли й добровільно. А кого вже й примушували. По-різному було.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ну як, може, не примушували, а агітірували просто людей, щоб людина йшла туди.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В 46-у – не забирали, а в 33-му забирали і сховати її було нікуди.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли їм захочеться, тоді й приходили.
Скільки разів приходили до хати?
Цього не скажу.
Коли почали помирати від голоду?
В 1947 р. не помирали в нас у селі. Виживали. От в Голодомор – помирали. Люди крутилися, чимось намагались торгувати і виживали.
Хто не голодував у селі і чому?
Всім було важко жить. Після війни були якось всі люди рівні.
Хто зумів вижити?
В 46-47 рр. в Трипіллі всі люди вижили і ніхто не вмер.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Тоді були люди дружніші і ділилися. От саме було найважкіше – як не було солі. Сіль була найдорожча за все. Було одне одному щось позичить, а те десь купить і віддасть.
Які засоби вживали до виживання?
Це вже де хто, як зумів зароблять. Але не крали і в колгоспі не крали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали. Коли був Голодомор, так наша баба викопала яму, закопала пшеницю, сала, ячменю. А потім всім по троху родичам роздавала. І я так вижила і наш батько.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли і дерезу, і акацію, пасльон. Було дітвора, то як гайнеш по городах і було ото де яке яблуко чи гірок їли і шовковиці.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Такого поганого нічого не вживали. А тільки те, що вирощували.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Поганого нічого не їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було й купити. В Київ вже тоді їздили і вимінювали за хліб, бо хліб пекли самі. Тоді ж пекарні в Трипіллі не було.
Чи був голод у містах?
Був голод і в містах.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
У нас в Трипіллі в 46-47 рр. ніхто не вмер.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, відомо, як баба з’їла діда.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. Відноситься до Московського патріархату.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Правителі винуваті, що була війна. Уряд.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Ні, не згадаю.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
#Голодомор #Смертність від голоду #Активісти #Вилучення продуктів харчування #Виживання #Харчування #Закон про п’ять колосків