Місце запису: с. Маслівка, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 09.09.2005 р.;
Хто записав: Швед Зоя Бориславівна;
Респондент: Панікарська Марія Іванівна, 1917 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Панікарська Марія Іванівна, 1917 р. н., проживала у селі Маслівка Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Врожай був гарний, а забрала все в людей влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Це робила радянська влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були винагороди.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких документів у них не було. Просто приходили й забирали все, що можна.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так, людей били, знущались, арештовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї вони не мали, але люди боялися їх і нічого не застосовували.
Як люди боронилися?
Люди ніяк не боронилися, а мовчали і терпіли.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Старались приховати, але це майже ніколи не вдавалось.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Сільські активісти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До хати їх приходило по два-три чоловіки. Цс були комуністи, активісти.
Де можна було заховати продукти харчування?
Продукти ховали в скрині де зберігався одяг, або закопували десь в дворі чи на городі.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим, хто пішов до колгоспу давали трошки вареної рідкої юшки
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали і одяг і рушники, а не тільки продукти харчування
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Так, я чула про цей закон. Людей, які збирали колоски ловили на полі. Якщо в них було п’ять колосків, то судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
У полі не дозволяли нічого збирати, а хто не слухався – карали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля і комори охороняли колгоспники, комуністи, активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Бідніші йшли, бо їм не було чого втрачати, а заможні не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Людей змушували йти до колгоспу. Забирали все, що було, не було іншого виходу.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу заховати було неможливо.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Прийти могли в любий час: вранці, ввечері і, навіть, вночі.
Скільки разів приходили до хати?
У нас забрали все. Свої ж люди, які сильніші. А в інших забирали активісти.
Коли почали помирати від голоду?
Вмирати з голоду люди почали зимою.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Держава сиротами не опікувалась. Допомагали сусіди або родичі.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували в селі ті, у кого була мала сім’я, хто був заможній. І, звісно, комуністи та активісти, бо частину того, що забирали в людей, залишали собі.
Хто зумів вижити?
В нашому селі будували залізницю, і тим, хто на ній працював давали пайки. Декому допомагали родичі.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Дуже рідко допомагали, бо в більшості випадків допомагати не було чим.
Які засоби вживали до виживання?
Збирали трави, різні корінці, листя, гнилу або мерзлу картоплю, колоски.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, родичі допомагали, якщо мали змогу.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, крапиву, гичку буряка.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Вербове гілля. Сушили і товкли в ступі жолуді, цвіт акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
З тварин їли всіх, кого можна було зловить: котів, собак, пацюків, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
В кого залишився якийсь одяг чи інші речі – міняли в місті на продукти харчування!
Чи був голод у містах?
В місті також було важко, але такого, як у селі, голоду не було.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні, я не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Померло людей багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так. В нашому селі був випадок, що батьки поїли своїх дітей. Люди йшли на все, щоб вижити.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих ховали колгоспники. На підводу скидали померлих і звозили до однієї ями.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні, нічого не платили, тільки давали пайок.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
У нас на кладовищі є місце, де поховано жертв Голодомору.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають родичі померлих.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так, зараз згадують жертв Голодомору в церкві, а за часів радянської влади – забороняли.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).