Місце запису: с. Кибинці, Миргородський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 13.06.2009 р.
Хто записав: Бобир Ілона Олександрівна.
Респондент: Овдієнко Ганна Архипівна, 1922 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Кибинці Миргородського району Полтавської області
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932- 1933 роках?
Пам’ятаю, але ми з сім’єю не дуже зазнали голоду.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Люди з начальства.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Тим, шо доносили , давали гроші.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Відбирали без ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не пам’ятаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Ніхто не боронився, бо боялися влади.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було приховати, лише зрідка щось.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Я не пам’ятаю хто шукав, але вони лазили по погребах, горищах, по всіх закутках.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Точно не пам’ятаю, ну по нескілько чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде не сховаєш.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Та де там, ніхто нічого не давав.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали худобу, якщо в кого які прикраси були, а одяг, якщо гарний то брали, а лахміття нікому не нужне.
Що таке закон про «п’ять колосків»?
Не знаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не знаю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів як?
Так, змушували, погрожували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не сховаєш.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не можу сказати.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли люди почали помирати з голоду?
Не пам’ятаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто нічого не давав сиротам, вони помирали з голоду, як родичі були, то до себе брали, ну тоді хоч би сам прогодувався.
Хто не голодував у селі і чому?
Ми не дуже голодували, бо спиртзавод у селі був.
Хто зумів вижити?
Той, у кого гроші були.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні, не ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все, що можна.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні, всі голодували.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Калину, рябіну, ліщину, кропиву.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору, в їжу?
Листя з яблунь.
Яких диких тварин, птахів, плазунів, вживали в їжу?
Голубів, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не було за шо міняти.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Багато, ну не так як у других, шо все село вимерло, ну мерло багато.
Чи відомі випадки людоїдства?
Ні, я не чула.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ями рили, туди звезуть, та й зариють.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?
Не відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Рідні поминають кожен своїх родичів.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Церква у нас відкрилась тільки рік тому, а то не було.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Тепер є, ну я вже не гожусь туди ходить.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні, немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932 – 1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала, як нам було важко.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Начальство.