Місце запису: с. Теплівка, Пирятинський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 28.11.2005 р.
Хто записав: Камський Олександр Васильович.
Респондент: Освієнко Іван Михайлович, 1929 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Теплівка Пирятинського району Полтавської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Місцева влада. Такі самі люди, як і ми тільки наділені владою.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були звичайно, були бо хто стане просто так ходити по селу і забирати все в таких самих як і вони.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не пам’ятаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Було всього. Були арешти, били, відсилали до Сибіру, кого просто били, якщо відмовлявся віддавати все під чисто.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали. Були пістолети, ружжя.
Як люди боронилися?
Ніяк, хіба, що попереджували один одного, коли будуть ходити та це не спасало все-одно забирали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було приховати. Але і ховали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Заходили до хати, лазили в погріб, в сарай – все позабирали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Було три чи чотири особи, а хто я вже не пам’ятаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Викопували в хаті яму, ховали туди зерно, а зверху замазували глиною.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
У колгоспі варили їсти та давали людям.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забрали все.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Була за Сталіна судили людей. Сиділи по 7 год.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
3бирали колоски та здавали в колгоспу, а собі не можна було.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняв сторож поставлений від колгоспу.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Були, що не хотіли. Це ті люди, які наживалися за рахунок інших. Були, що йшли добровільно.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ходили, заставляли йти в колгосп. У кого забирали худобу – ті йшли з надією що її повернуть, але худобу не повертали.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У нас худоби не було, тому не знаю, хто де ховав.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили частіше в день, але бувало що і вночі ходили щоб не встигли нічого поховати від них
Скільки разів приходили до хати?
Поки все не позабирають, поки й ходили.
Коли почали помирати від голоду?
Голодовка почалась, коли не стало чого їсти. Це було в 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Опікувалися колгоспи.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті, хто забирав і ті хто були головними в колгоспі, в них було, що їсти, а в нас простих нічого не залишили.
Хто зумів вижити?
Вижив той хто забирав хліб і той хто зумів добре заховать.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Чим би вони нам помогли, коли вони самі голодували.
Які засоби вживали до виживання?
Буряки їли, калачики, по деревах лазили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не знаю. Були такі люди що допомагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Гнилу картоплю, жом, листя з дерев, бур’ян, рогозу, очерет молодий.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
3 липи, берези, акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Дохлятину варили та їли. Жаби їли, що прийдеться. Ховрашків, галок, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було помінять і купить, якби була можливість.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Їх померло багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були. Ловили малих дітей, різали, носили в сусіднє село.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі без труни хоронили рідні. Ховали і вдома.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто платить не збирався.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі багато могилок розкидано без підписів.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминають, конечно, на церковні свята, завжди поминають родичі і ті, хто пам’ятають про це.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Останнім часом поминають, а раніше про них ніхто і не згадував.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є в сусідньому селі, але ми вважаємо її нашою, бо село тут поряд за болотом туди і ходимо.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так встановлений на кладовищі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
3нають бо тепер розповідають відкрито.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Тодішню владу.
Що таке “Торгсін”?
Не знаю.