Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 20.09.2005 р.;
Хто записав: Явтушенко Галина;
Респондент: Онищенко Марфа Григорівна, 1917 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Онищенко Марфа Григорівна, 1917 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, помню, що був у 1932-1933-х роках Голодомор.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Була засуха і гряд усе вибив.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Вирощений урожай відбирали у людей.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не помню, щоб таке було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Висилали людей (куркулів).
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброю не помню, щоб була, а хліб одбирали.
Як люди боронилися?
Бабу Дернову розп’яли на дручках, а вона не могла нічого зробити. Люди ніяк не боронились.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Продукти, зерно, закопували в землю.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не помню.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3 чоловіки приходили одбирать.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали на чердаку, в погріб закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Потроху довали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
У нас не забірали, бо не було чого брать, а в куркулів забірали і рушники – все, шо було. Помню, що моєї хрещеної матері рушники приховували ми дома в себе, бо вони були «куркулі».
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не було, не помню.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дуже дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не можу сказать, хто стеріг комори і об’їжджав поля.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди зразу не хотіли йти в колгосп.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Примусово заставляли іти в колгосп, зганяли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не приховували худобу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не помню в яке время.
Скільки разів приходили до хати?
Не помню.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933-му році люди масово почали мерти з голоду.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Забірали дітей у патронат.
Хто не голодував у селі і чому?
Верхушка села не голодувала.
Хто зумів вижити?
Їли, що попало, щоб вижить.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не було чим ділиться.
Які засоби вживали до виживання?
Їли що попало.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ніхто нам не допомагав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя з липи, акацію, будяки.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Не помню.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не можу сказать.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Помінять можна було, а купить не було за що.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали на кладовищі, у яму по декілька чоловік.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не платили. Супу давав колгосп.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не помню.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься? Немає церкви в нашому селі.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так, встановлений хрест на кладовищі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, розказувала своїм дітям і онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Нікого. Погода.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).