Місце запису: с. Онацьке, Миргородський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 19.11.2005 р.
Хто записав: Пудовкіна А. С.
Респондент: Онацький Григорій Омельянович, 1907 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Онацьке Миргородського району Полтавської області.
А Ви пам’ятаєте Голодомор 1932-1933 років?
О те добре помню. А… це помню.
Скажіть, на Вашу думку, які були причини голоду?
Забрали… Забрали… Росія… партію зорганізували і налоги накладали, такий урожай був… сильний…Урожай був сильний. А налоги накладали, хліб забрали, порозкуркулювали… людей.
А хто це робив? Хто це робив?
Партія.
А хто приходив забирати хліб, урожай?
Є отакі було хлопчаки, як оце ж ви. Приходять, нападуть батька, шо давай хліб.
Скажіть, а їм давали за це винагороду? Платили їм за те, шо вони відбирали в Вас хліб?
Хто там платив? На станцію. На станцію. І собі ж. Да… Було ходять ото, шукають так, де не видять, шо немає отуди в цеглу желізякою, чи не сховано, бо там груби єсть..
Застосовували до людей якісь покарання? Чи били людей, щоб забрати в них їжу?
Ну ж не дає. Ну… ну бувають й же ж отакі, шо й немає. Бідні, сім’я велика і землі ж немає.
І возьмуть, приведуть отуди в школу, де це Библики живуть … пацани та старики командують, партія. Та вони ото ціпками. «Давай хліб!». А його вже вивозили, а шо ж воно ж, чого ж то… Зробили голод. Ішли брали і буряк, і картошку, усе ж…
Скажіть, а коли вони приходили в них були якісь документи, що вони мають право таке робити?
Де вони були? Хто його робив?
Скажіть, будь ласка, де ховали люди зерно?
Ховали де? Хто зумів, раньше почув, позакопував. А чого прямо положили так було на луках … і то. Де хто куди, або під горою були обніжки такі, вели… великі бур’яни, ото підеш, найдеш… ото таким способом. Багацько ж подохло. І коні поїли і…
Люди коней їли?
А як же? Оце ж Василикового батька… Вони зарізали кобилу і зділи, і подохли однаково.
А коня в колгосп не забрали? Чи колгоспного коня? Свій домашній кінь, чи колгоспний? Коня домашнього з’їли чи колгоспного?
Конь… у хазяянів був, дом… домашній оце, нема ж більш нічого…Зарізали і зділи… І самі , шо з тієї коняки, як сім’я велика?
А скажіть, чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Де там було? Не було, ну вже хоч не трусили, хоч ріпина мо осталася то, їздять було на Ромни, купують зернячка… То страшне було… Виряджали людей, землю ж давали, на душу десятину, із багатіїв зробили куркулев, давай хліб і всьо. А на станції навозимо було… Но то вже государственні, а то ж, ну сімня но нема ж нічого, ну нічого нема.
Скажіть, а забирали тільки хліб, чи речі теж забирали?
Та… була всяке, шо й одежу брали. Дітей десяток, а одягять же нічим. Полотна було ж тоді у людей, у людей тоді… пряли, ото дехто зумів сховав, закопав та. А то як захватили. Шо захватили, й то й забрали.
Скажіть, а дозволяли собирати колоски в полі? Чи за це карали?
Зразу не можна було. Не можна, голили, то било ж заберуть, були ж тоді охранники. От. А тоді таки вже стало на припослідку на другий год уже збирають гарно колоски й пасе корову і на… назбирає торбу… Жорни поробили, крутиш камінь отак руками. Стра… Страшне було його і описать не можна.
Хтось охороняв поля, щоб ніхто не збирав колоски?
А як же, охранники були в нас, Ковбаса ж був. Верхи на коняці їздить, і забере то ці колосочки. Багацько народа погибло.
А люди добровільно йшли в колгосп?
Добровольно.
Бідні, чи й багаті йшли добровільно?
Багатих повисиляли.
А часто ходили забирати їжу? Чи один раз приходили?
Часто… Часто. Кажен тиждень. Один дорослий, а вучнів набере от ж й ходить. І раньше було хата оплетена тинком, шо землею засипана, шоб дебела стіна, шоб не так холодно в хаті було… То ото постукав, землю повикидав да, а він заховав документи, заберуть ці документи…
А приходили зранку чи могли прийти вночі? Коли приходили, в який час дня?
І вночі, і вночі. Я ж оце самий первий був, чую вже ось у сих іде, так я уверх-верх рамса був додолу ото шо димарь, так я по щаблях та туди і поліз, аж аж у гору, найшли. Не били так, беруть батько вже той, а нас щипають той, «Хліб у вас є?»
Коли люди почали вмирати від голоду, в тридцять другому чи в тридцять третьому?
Тридцять другий, тридцять…тридцять первого началось і год чотири було таке.
А оце в тридцять третьому, коли найбільше, чи весною, чи зімою, коли найбільше людей мерло?
В тридцять третім найхуже. Уже ж хліба ж не було. Нема де взять хліб… Колгоспи зорганізували, позвозили туди все, і коні, і візи, все туди здали, а вони ж лізуть: «Давай!».
А дітки маленькі лишалися, держава про них піклувалася якось?
Патронат. То туди тали в колгоспі робить, і наварюють, їх хоч кормлять. І стали люди давать вже суп варять там, котли, і хто ходить на роботу наллють там на на душу черпак.
3 чого суп варили?
Це колгоспварив так з первого году свині по… позабирали в людей в колгосп, скот позвозили, у куркулів забрали, та в яких там куркулів… таке у бідного не брали, а де жив хорошенько, заберуть корову там… Настави… наставляли отут сараїв наробили, і туди телята позабирали, отут виглядували із-за хверми, і тоді пішло вже лучше людям, ото варять так, дають порції.
А яким чином люди рятувалися від голоду, що вони їли? Може якісь рослини?
Та було. От отой клевер, шо голубеньким цвітве та розовим, таким буруб’яшками, ото беруть, а воно вредне на на жолудок, а тоді вже почалися так листя, листя рвуть з вишень, з липи, і висушать, і по помнуть його, та вже репина своя ж, то потовче качалкою у посудині, і ото накладають і… Потом стали буряк пахать, а там йшли аж на завод люди доставали, а тоді стали і звозить і в колгосп жом.
А їли якихось пташок, чи плазунів?
Ні, ні, того не їли і м’ясо, то воно вонюче. А голуби в кого були, то ловили. В голуба доброе м’яско. Та полетить в поле, пасеться там зернечко в колосочок. Його не можна ні описать, ні розказать. І одежу в людей позабирали, де крупненько жив, приїде забере і всьо.
Скажіть, а були в селі такі, шо не голодували?
Не було, не було… то брехня. То зразу ж оцих багатих повисиляли, повивозили, а тоді пішли ж якось у нас було клуня, сарай хороший були… поразбирали, лави, столи.
І куди його забирали?
Де ото Будаківка зараз, бедна, там люди були панські.
А оті шо забирали от вони ж і собі брали їсти, вони не голодували?
А чо ж вони голодували (сміється). А тоді вже зерном розжились, колгоспи ж урожаї були гарні, хліба взагалі було привезеш, позасипаєш і горище.
Скажіть, а можна було шось виміняти у місті?
Цього не було. А почав хліб колгоспник виво… вивозив… Та продає… базари стали…
А ото в Крим їздили? З чим вони їздили, шо міняли на продукти й привозили койшо?
То ото вже… дехто сховав отам одежину, або то, беруть її, везуть в Крим, міняють, було то сорочки, раньше ж було прядуть і отдає дочку так повен сундук накладе одежі. Сорочок, полотна, пішло все. А то вже колгосп завели.
Скажіть у містах був голод?
Був, був і в городах. Було і я їздив в Ромни, єсть такі люди, шо приховали, продає й хлібину.
А чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було, а в Березлуці було. Ото о це ж у мого дядька, Хведора, узяв він жінку тоже з-під городу. у євреїв служила, прижила там дитину, сама пішла в Березлуку, а воно тут у Вакулів жили, та уже величеньке, іде до матері, або там …уловлять…
Померлих від голоду хоронили?
Ні, ховали. О… дома, оте у Хрестенкових, шо Микиту ти захватив, то у його 5 хлопців було та осталося тільки два. Померли, і ті ж… в селі нема ж де викопать ями, у погріб то, у пусту яму повкидали.
Скажіть, чи поминали померлих?
Поминав? (сміється із іронією). Чим? Чим же?
А в Вашому селі була церква?
У нас в селі не було, в Остапівці була і в Нижні вона і зараз є, а в нас зробили клуб замість церкви.
А якісь пам’ятники чи хрести на згадку про померлих є в селі?
Пам’ятники в нас по дворах ховали, хто здоровенький був, той знайде чоловіка, який зробить хрест, такий який небудь, або вишневий, або… Господи, то страшне робилось… Страшне…
А люди допомогали один одному?
Да де це? Де в кого воно було. Хто зумів, почув ше раньше, було що, то закопав, то во то для себе ж держав.
А доносили один на одного? Були такі, що казали, що ось у того є? Доносили?
Ні в кого нічого… Ну шо він казав, як пошти в кажного ж нема. Хто зумів ото сховать, було таке, шо закопаний, я сам отуточко яма була, так оставив, коноплями засипав. Не найшли. Забрав, яму загорнув, всяким-таким закидав. Було людей спасало. У поле вивозили цвіт, сховає десь під бугром, під обніжком, або шо, а тоді піде та возьме, принесе та вже же й дома там сховається, жорна спасли, багацько жорнів було в хуторі. Зробив чоловік жорна, там в Марвенків були, в Герасима були жорни, у Маковенків жорни…Ну краплину… стакан скільки ти там змелеш? То стакан або два, даєш муки.
Скажіть, а кого Ви вважаєте винним, у тому, що сталося, у голоді?
Був, врожай був. Партія. Ота Будаківка вона ж уся в оцей в нас собрали клуню, столи, лави.
Ви розповідаєте, про те, що було своїм дітям онукам, правнукам?
Та й розказуєм… Та й воно як уже наїлося, так не дуже тебе і слуха.