Місце запису: с. Коломийчиха, Сватівський р-н, Луганська обл.;
Дата запису: 15 квітня 2008 року;
Хто записав: Галушко Ольга Миколаївна;
Респондент: Олійник Параска Семенівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Свердлівка Коломийчиської сільської ради Сватівського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Так. Та після війни давали більше зерна чи муки.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Вивозили зерно.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Уповноважені.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховування зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Які там документи. Ще й поб’ють.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали.
Як люди боронилися?
Ховались.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, а як знайдуть, то ще й срок дадуть.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Уполномочені.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
І по двоє приходило, і по четверо.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували у землю, ховали у вербах.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Та і в колгоспі їсти було нічого. Усе вивезли. Уже під весну давали по 100 грам хліба чи макухи.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники худобу тощо?
Забирали. Корови у людей були, і у нас була корова. Їх не забирали.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула. Забирали людей за жменю зерна.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Уполномочені, сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Хто йшов сам, а хто – ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Не пам’ятаю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А де її заховати?!
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Дньом, вечором.
Скільки разів приходили до хати?
У нас були один раз. Забирать було нічого, дев’ятеро дітей.
Коли почали люди помирати з голоду?
Під весну.
Що було з малими сиротами, чи опікувалася ними держава?
Забирали в інтернат.
Хто не голодував у селі і чому?
Усі голодували.
Хто зумів вижити?
У нас була корова, була пасіка. Тільки треба було сторожувати, бо крали люди у людей.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
У самих харчів не було.
Які засоби вживали для виживання?
Їли все: гарашки, лободу, товкли кору липи в муку і пекли коржі.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні голодували всі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Гарашки, кору з липи товкли і пекли коржі, траву, щавель.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Били горобців, інших пташок.
Чи можна було купити щось у місті чи виміняти?
Не знаю.
Чи був голод у містах?
Голодували люди кругом, а на проізводстві давали пайки.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Померло багато людей. А скільки не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Я не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Спеціальні люди із колгоспу.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Казали, що їх годували за це.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?
У Коломийчисі на кладовищі, а я із Свердлівки, там теж хоронили на кладовищі.
Чи поминають їх на проводи, гробки, зелені свята?
Поминають на проводи.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Раніше і не балакали про голод. А в нас церкви немає. Тепер поминають. А раніше не поминали.
Чи є у Вашому селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрест на місці поховання.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала дітям.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
А хто його знає.
Чи Ви знаєте, що таке Торгсин?
Ні, не знаю.