Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 05.09.2005 р.;
Хто записав: Пух Олег;
Респондент: Олійник Григорій Овсентійович, 05.09.1924 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Олійник Григорій Овсентійович, 05.09.1924 р. н., проживав у селі Синява Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Частина засухи, а в основному влада забрала зерно.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Забирала влада, а те, що на городі колективізували.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю. Але, більшість усього, це було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не знаю. Не показували документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не застосовували ніякої сили.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю. Напевно без зброї.
Як люди боронилися?
Не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Важко було приховати, а ті, що ховали, то в них все-рівно знаходили і забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Оглядали усе господарство і як найшли, то забирали все.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не знаю. 2 або 3 чоловіки, виконавці сільської ради.
Де можна було заховати продукти харчування?
У недоступних місцях для обшуку.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Працівникам в колгоспі давали їсти тільки один раз.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали лише їжу, а згодом і худобу.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Це заборона збирати зерно після жнив. Якщо зібрали більше 5 колосків, то притягували до відповідальності.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля – об’їздник з селян, комори – чергові з колгоспу.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не хотіли, йшли примусово. Але частина йшла добровільно.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Якщо не йшли – відбирали землю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не ховали. Бо це неможливо.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили стільки раз, скільки вважали за потрібне.
Коли почали помирати від голоду?
З середини 1932-го до 1934-го рр.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
На них не звертали уваги. Могли давати сніданок лише в школі.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували активісти села.
Хто зумів вижити?
Вижив той, хто мав худобу і спроможність ходити до лісу по ягоди, жолуді.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали родичам скільки могли. Сусідам не допомагали.
Які засоби вживали до виживання?
Їздили у Москву по печений хліб і привозили додому, щоб вижити. А дехто поїхав у Грузію на роботу і присилали посилки з кукурудзяною мукою і яблуками.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні, не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лобода, крапива, щавель, паслін сліпий. Рослини, лісова малина, цвіт акації, хрін, топінамбур, жолуді.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Цвіт акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Дикі качки, зайці, дикі кабани, риба, мідії.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було. Обміняти на невелику кількість продуктів.
Чи був голод у містах?
Був голод у містах, але найбільше у селах.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Магазин обміну цінних речей на продукти харчування.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Померло дуже багато, в основному під тинами. Були випадки, що вимирали сім’ями.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ходили чутки про (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.), який з’їв голодну жінку.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Від сільради була підвода, яка збирала людей мертвих попід тинами. Хоронили в братській могилі. А родичі хоронили своїми силами.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Всіх ховали на кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Згадують в цей час, при комуністах – не згадували.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. Православна Миколаївська.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знаємо, чули. Розповідали і не раз.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу Радянського Союзу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).