- Місце запису: м. Київ;
- Дата запису: 2005 рік;
- Хто записав:Струк Вікторія Володимирівна;
- Респондент: Ольга Олександрівна (прізвище не зазначено), 1927 р. н.
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживала в місті Київ.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Дуже добре пам’ятаю і той, і другий голод. Можу розказати про голод 32-33 років, бо 46-47 тепер пошті знають.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Була не засуха, а сильні зливи були. Я не знаю як де, а нас все вимокло, і що було у селян, то все забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Це робила наша сільська рада, а їй давала указанія р-на рада. А їм хто, нас не ставили в ізвєстіє.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Якщо вони в кожну хату заходили, і ніхто не знав хто їх відправляє.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніхто із селян і не спрашував, бо вони нас так залякували, що ми й не питали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Звичайно застосовували. Якщо хтось суперечив, то і били, і залякували, висилали, і в тюрму забирали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали, потому шо штикали по городах, ходили шукали, бо деякі люди закопували, а вони ходили пороли землю і забирали , як находили.
Як люди боронилися?
А ніяк не боронились. Ми були дуже залякані і невправі були боротись.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було заховати, ніде. Недивлячи на те, що діти були голодні і пухлі, останнє зерно з глечиків забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Були назначені люди сільською радою. Я вже не пам’ятаю, як їх звали, мені було 6 років. Я добре памятаю весь голод, але як звали цих людей не знаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Бригада була по 3, по 4 чоловіки назначених з сільської ради.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ото, що з’їв, ото і заховав, а знаходили хоть де заховав.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Якіїсь давали галушки. Взагалі, у нас у селі не давали. Я добре пам’ятаю із розмови своїх батьків, а от у сусідньому, як і щось давали раз у день.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
У ці годи організовували колгоспи, тому худобу забирали. Якмй там одяг був, забирать було нічого, бо самі ходили у дранті.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього? Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Чула. На колгоспних східцях людей судили, які собирали колоски послі уборки урожаю. Поставлено: що нехай воно пропаде у полі, а люди пухли з голоду, лешали права собирать того колоска.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комори – сільські сторожі. Поля охороняли – кошовий.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, бо хто не хотів йти в колгосп, то не пускали корови на пасовища і відбирали землі.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Де можна було корову заховати? Не іголка ж?
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не дивлячись на час. І вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Коли не заставали дома, то приходили повторно.
Коли почали помирати від голоду?
Більш всього весною 32-33 года.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
А ніхто їми не опікувався. Пішли «по світу» просити у людей допомогу.
Хто не голодував у селі і чому?
Сімей три було таких, що не голодували. А чому і не можу сказать.
Хто зумів вижити?
Мабуть, у кого здоровіший організм.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Як хто міг своїм допомагали: старшим батькам. І самі їсти хотіли, але ж… Якщо було чим, то ділилися останньою картоплиною.
Які засоби вживали до виживання?
Щоб вижити люди вживали: листя з дерев (особливо з липи, берези), у лісі собирали верес, що у річці росте (ситняк, лілія – «маковки»), яке коріння росло і пірей. Це все сушили, товкли у ступах, і пекли ліпьошки, які не можна було зібрати зі сковороди, і все брали ложками – від чого люди пухли, вимирали з голоду.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
У річці ловили, що могли. Нєкоторі і жаб їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
У селах не мали чого нести міняти.
Чи був голод у містах?
За місто мало що я знаю. Від розказів своїх батьків там було трохи легше.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
По-перше їх ніхто не рігістрірував. Село було мале, людей було не багато. Десь третя частина померла.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нашому, то ні, не було. Але мені відомо, що в других селах деякі матері їли своїх дітей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Де хто як зміг. Хоронили і у себе на городах, бо не мали сил вивезти нна кладовище. А кого хоронили на кладовищі, то без труни, просто завертали у тряпки.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не відомо.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминають чиї рідні остались живі, то поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади церкві були закриті, а тепер звичайно поминають.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає, бо наше село евакуювали.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені, хрести.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідаю і внукам, і дітям про такі страшні події!
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Тогочасну владу.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Я думаю, що це те приміщення, де здавались дорогі коштовності і получали взамін гроші або продукти, но у нас нічого цього не було.