Місце запису: с. Андріївка, Бердянський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 2009 р.
Хто записав: Ворона Каріна Олександрівна, Палій Вікторія Василівна.
Респондент: Окопна (Перепелиця) Лідія Михайлівна, 1923 р. н.
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років проживала в селі Андріївка Бердянського району Запорізької області.
У нас була корівка і маленьке телятко, а до нас приїхала підвода з дядьками. І зчинилася лайка у дворі. Один зайшов у хату, а хата з двох кімнат, маленькі вікна. Одна кімната не топилася, там узимку ми під ліжко клали картоплю. А ще стояли дві скрині в одній одяг був, а в другій – клуночок із салом. І виніс дядько – клунок картоплі й сало забрав із скрині. Мама вчепилася в нього: «Що ж ти робиш, безбожнику!» Вхопила те сало й у пазуху вкинула, а дядько сало забрав, розірвавши кофтину. Я плакала з братиком дуже: думала, що війна почалася. Та прийшли грабувати. І взяв ще один дядько за налигач корівку, повів до колгоспу, а мама нас обняла за плечі, підвела до вікна й каже: «В останній раз дивіться нашу корівку…». І опустіла хатонька наша, і в ній стало сумно, як у труні. Тільки картошинки розкотилися – їх брат зібрав, склав у казан. Ми ту картоплю доїли до п’ятниці, від понеділка.
Знаходили десь сухарик, потім кісточку від абрикоси, чи квасолину, чи насінину, а потім – нічого. Тата й маму в колгосп не брали, ходили по селах проситися на роботу і ніхто також не брав. Й збирали вони по смітниках бурякові та картопляні очистки, а ми з братиком спухнули. Ще був у нас маленький братик восьмимісячний. Мама націджувала з грудей молоко, щоб я вдень з ложки його годувала. Та хіба втерпиш, аби молочка не сьорбнути. Помер мій братик. Перед смертю він так дивився на мене, що ніби казав тим поглядом: «Я вмираю, але тебе не виню, Лідочко…». По сусідству з нами жили Іваненко Ганна Петрівна та Окопний Олександр Кузьмич. У них своїх дітей не було. А баба Гитячка, так її називали на вулиці, так могла з лободи зварить суп добрий, все мене гукала: «Лідко! Йди посьорбай». Я те вариво згадувала, коли була в Німеччину угнана. Таке добре воно мені казалось.