Місце запису: с. Старогнатівка, Тельманівський (з 1935 р. до 2016 р.) Бойківський р-н, Донецька обл.

Дата запису: 2002 р.

Хто записав: Гасиджак Леся Іванівна

Респондент: Нєгоц Іван Степанович, 1928 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Нєгоц Іван Степанович, 1928 р. н., проживав в селі Старогнатівка Тельманівського (з 1935 р. до 2016 р.) Бойківського району Донецької області

Так, у 33-му році дуже тяжко було. Тоді бабусю тітка забрала до себе до Маріуполя, а тут туго було. А дід сторожив у саду, то фруктами перебивався, а взимку сушені, напівгнилі їв.

Одного разу батько прийшов додому на обід, а тут нічого нема. Взяв відра і пішов. А ввечері приніс шість штук ховрахів. Почистив їх. А мати зварила та посмажила. Батько з матір’ю з’їли по одному, а ми з братом по половині. 

Сусідські діти горобців ловили. А взагалі люди коней мертвих їли, галок теж. 

А голод був, тому що було не освоєно колгоспне виробництво.

 

(Мова респондента російська, свідчення записане російською мовою). Оригінальний текст:

Да, в 33 году очень тяжело было. Тогда бабушку тётя забрала к себе в Мариуполь, а тут туго было. А дед сторожил в саду, то фруктами перебивался, а зимой сушеные, полугнилые ел.

Один раз отец пришёл домой на обед, а тут ничего нет. Взял ведра и ушел.  А вечером принёс шесть штук сусликов. Почистил их. А мать сварила и пожарила. Отец с матерью по одному  съели, а мы с братом по половине.

 Соседские дети воробьев ловили. А вообще, люди лошадей мертвых ели, галок тоже.

 А голод был, потому что было не освоено колхозное производство.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду