Місце запису: с. Ятранівка, Уманський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 23.09.2005 р.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Нетреба Марія Несторівна, 1913 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Ятранівка Уманського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-33 рр.?
Пам’ятає.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: не урожай, засуха, податки,
чи забирала урожай влада?
Забрала влада.
Якщо відбирали у людей вирощені в полі, городі, то хто це робив?
Забирала все влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Оповідач не знає.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якість документи на забирання
продуктів?
Насильно забирала.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення арешти?
Хто не віддавав, то арештовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб ц людей?
Вони при собі не мали зброї.
Як люди боронилися?
Люди ніяк не боролися бо їх судили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали хто куди міг.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали продукти скрізь
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Двоє, троє. Приходили люди які були при владі.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали де хто міг.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи і інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали худобу, продукти. Речі не чіпали.
Що таке закон про „п’ять колосків?” Чи чули Ви про нього?
Оповідач про цей закон не пам’ятає..
Чи дозволяли, збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Влада.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Хто хтів ішли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Насильно заставляли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не ховали бо з’їдали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Серед білого дня.
Скільки разів приходили до хати?
Скільки хто хтів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Не пам’ятає оповідач.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиріт забирала держава.
Хто не голодував в селі і чому?
Багато не голодувало.
Хто зумів вижити?
В того в якого було щось їсти.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не помагали.
Які засоби вживали для виживання?
Всі засоби які тільки були можливі.
Чи мали якусь допомогу від родичів які менше голодували?
Не помагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали рослини.
Яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Вишні, кропиву, блекоту.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Так.
Чи можна було щось купити в місті, чи виміняти?
Продавали і купували.
Чи був голод у містах?
Скрізь
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Ні.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Було
Де і хто хоронив померлих в д голоду?
На цвинтарі, в братських могилах.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
За день 1 кг. крупи.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на „Проводи”, „Гробки”, „Зелені свята”?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. Московського.
Чи встановленні хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Так, встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так знає.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Влада.