Місце запису: с. Микільське, Міловський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 14 березня 2008 року
Хто записав: Баранова Зінаїда Антонівна
Респондент: Назаренко Сергій Мойсійович, 14.10.1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав у селі Микільське Міловського району, Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Да, я помню це время, мені було тоді 13 років, я жив з матір’ю і братами і сестрами – Дусьою, Марією, Олексієм і Василем.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
На мою думку причиною голоду могли бути такі собитія, например переход з єдинолічной жизні на колхозну. Народ був поділений на три слої, бідні, середні і заможні. Це організовували колхози то бідні і середні ішли в колхоз добровольно, а багатих не приймали а висилали. Ще причиною голоду були низькі врожаї, засуха. Да у людей одбирали вирощений урожай лишили продуктів такі комітети.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
“Незаможні селяни”, уполномочені отрядів “Продрозверстки“. Все робилося примусово.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Винагороди за доноси такої прямої не було, то шо все робилося, щоб менше хто знав того чоловіка.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ніяких документів ніхто нічого не пред’являвлося, тих людей їх всі знали ці люди приходили в хату, дивилися які і скільки є харчу, на їх думку вони те шо необходіме сім’ї, а остачу застовляли здати в доход государства. А самосильно ніхто нічого не брав.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Наскільки я помню на мої пам’яті не було случаїв, щоб били, судили чи висилали, нікого не арестовали того, що люди знали шо це треба государству.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Ті хто забирав харчі ходили без оружія.
Як люди боронились?
Я не помню і не знаю таких случаїв сопротивлєнія серед бідних. А хто був багатий тих просто висилали, а їхнє майно оставалося в пользу колхоза.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Щоб шось приховати не було возможності, того шо за цим слідили, люди знали шо всерівно найдут і всерівно відбирають.
Хто і як шукав заховані харчі?
Були комітети і “уполномочені”, вони були жителями села.
Скільки їх приходило до хати?
Вони ходили по два, три чоловіка.
Де можна було заховати продукти харчування?
Якщо і ховали харчі, зерно закопували в землю, хто де як міг сховати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Сперва тим хто ішов у колгосп не давали нічого, був продмінімум, а після збору урожая давали трохи зерно.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали продукти і зерно, худобу одяг, а тих кого висилали всьо йшло в общая.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Закон про “Про п’ять колосків” – це був такий закон, якщо тебе впіймали з колосками то судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Після збору урожаю не розрішали збирати щось у полі.
Хто охороняв поля і комори?
Поля охороняли обходчики і об’їздчики, а коморі і склади охраняли сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Здорово ніхто нікого не заставляв іти в колхоз.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Була і велася агітація, щоб ішли в колхоз. Бідні і середняки йшли добровольно.
Де переховували худобу?
Люди здавали робочий скот, коней, волів, лишню птицю, корову одну можно було оставити собі. Я не помню таких случаїв, щоб ховали худобу тай і це невозможно було зробити.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Одбирали харчі, зерно тіки дньом. вночі ніхто не ходив. Чоловіка обкладали планом, шо він должен був здати, можна було залишити одним якимось продуктом, картохою чи зерном.
Скільки разів приходили до хати?
“Уполномочені” приходили по одному разу, а то люди самі виполняли все це.
Коли почали люди помирати від голоду?
Масово саме людочки почали вимирати весною, того шо кончалися всі запаси.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
У нас я не помню шоб були такі сироти, таких случаїв я не помню.
Хто не голодував в селі і чому?
Не було тоді таких людей, щоб люди притьма не голодували.
Хто зумів вижити?
У нашій сім’ї ніхто не вмер од голоду, бо у нас була коровка “Баришня”.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Люди помагали один одному, ділилися в кого шо було. Бідні відробляли багатим за харч багатим.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Були всякі способи, щоб все жити находили різні єдинці, листя, жолудя. З рослин їли лободу, молочай, щавель, осот, гриби гарошки мореївник, їли кору з липи і берестя сушили, товкли в ступі, тоді місили і пекли ладки. з деяких звірів їли їжаків, зайців, граків і голубів.
Чи був голод в місті?
У городі я не був, я не знаю як там було. У городі не можна нічого не було щось з їжі виміняти.
Чи відомі випадки людоїдства?
Я не помню,був один случай на скіки я знаю. Була одна жінка (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.), вона з’їла двох своїх діток, а більше не було таких случаїв.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Людей, хто вмер від голоду ховали на цвинтарі, ховали без гроба, просто замотували в тряпку.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Ніяких спеціальних людей хто хоронив не було, збирались гуртом і ховали, ніхто нікому за це не платив.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Такого масового захоронєнія не було, того шо і не було такого масового мору.
Чи поминають їх на «проводи», «гробки», «зелені свята»?
Померлих поминали як і тепер обично хто як і міг і чим міг.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Церква всегда поминала цих людей. Во время советской власті в церкві не здорово поминали, багато церквів було закрито.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона належить?
Зараз церква востанавлюїца.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Современна молодёж я думаю щось знає і чула, я розказував про це на встречах з школьниками.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Хто винуватий у цьому винувата тодішня політика, розділєнія людей на багатих і бідних, люди ше не знали і не мали достаточного опита по ведєнію колективного хазяйства, були низькі врожаї і багато других причин.