Паспортизація запису:
Місце запису: с. Медведівка, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 05.10.2005 р.
Хто записав: Запорожець Яна Вікторівна.
Респондент: Мироненко Марія Климівна, 1922 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селім Медведівка Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю, хоч і мала була.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
А ті, хто владу мали. І куркулили, із хати виганяли, і все в світі забирали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Було. Деякий кілограм залишався і той забирали.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Брали, що під руку попало. Якраз на той час неврожаї були.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Тоді забирали в тюрми за невиплату податків.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Грабували. А як забирали, хто його знає.
Як люди боронилися?
Ніяк не боронилися. Не мали ні сили, ні зброї.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
А де ж його сховаєш, якщо вони скрізь і всюди трусили, навіть з горшків.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Комсомольці грабували. вони шукали, перекидали ганчір’я.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Здається їх було двоє-троє і ходять було.
Де можна було заховати продукти харчування?
Де ж його сховаєш, тоді нічого було ховати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто ж тоді давало. Ті, хто вступили в колгосп, тих не чіпали, а ті хто не вступили, ті ходили грабувати.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Ганчір’я не брали. Брали худобу: коні, бики.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
За п’ять зібраних колосків могли засудити.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Звісно не давали. Хто з людей піде на поле, то з їхніх мішків все повитрушують.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Уявлення не маю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Та хто ж там його хотіло, не дуже хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Бог його знає.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А де ж її приховаєш. Стояла собі на подвір’ї.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І зимою, і весною брали.
Скільки разів приходили до хати?
Та чи ж раз вони приходили?
Коли почали помирати від голоду?
Здається у 30-ті роки. Брали листя, м’яли його, пекли і їли я оладки.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Тоді, мабуть, всі голодували, тому що урожай був поганий.
Хто зумів вижити?
Кому не смерть, той і вижив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Цього я вже не знаю. Я знаю, що ми голодували. Нас вигнали з хати. Не допускали на дворище. Ми три роки жили в чужій хаті.
Які засоби вживали до виживання?
Ось так. Трипали жито об драбину і пекли оладки. Якраз черешні достигали. Тоді більше почали мерти (після такої їжі), ніж жили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Та де ж. Вони всі голодували. Якщо щось мали, вони не ділилися, а ховалися і їли.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали буряк, варили якийсь борщ. Ні картоплини, нічого не було.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Товкли листя, качани.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Тоді ми нічого не знали. Як вигнали нас з хати, то ми сиділи в чужій хаті.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Та що ж його виміняєш. За ганчірку було виміняєш якесь кіло.
Чи був голод у містах?
Я не знаю.
Що таке “Торгсін”?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато померло. Зараз геть нема нікого там на хуторі у с. Івківці, де я тоді жила.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Я не знаю. Я чула за одних, то їх уже давно немає.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Було так, що хоронили і без домовини. Пустять було під бік ямки. Та то страшне діло було.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Та хто його тоді платило.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Давня річ. Я вже їх не знаю.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
У ті часи поминали без батюшки, А зараз поминають з батюшкою.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Я вже не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є, Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Тоді ставили дерев’яні хрести, а хто зовсім не ставив.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Нема в мене вже нікого: ні дітей, ні онуків. зараз сестру доглядаю, яка віка доживає.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Я вже нічого не буду казать. Я не знаю.