Місце запису: с. Верхня Дуванка, Сватівський р-н, Луганська обл.;
Дата запису: не зазначено;
Хто записав: Шетіпова Марія Миронівна;
Респондент: Минайленко Віра Гнатівна, 1919 р. н.
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Верхня Дуванка Сватівського району Луганської області.
Я добре пам’ятаю 1933 рік, який був дуже важкий, неврожайний. Після збору урожаю, якого було дуже мало, зерно все було вивезено з села. Вже взимку люди почали голодувати. Важко було тим сім’ям, в яких було по п’ятеро-шестеро дітей. Батьки та старші діти ходили по полях, збирали мерзлі буряки, які залишилися після збору врожаю, варили. В лісах збирали дубову кору, мерзлий терен також варили та цим напоєм напували дітей.
На провесні збирали гриби, лободу, кропиву. Випікали лепешники з лободи замісто хліба. Нас було двоє дітей у сім’ї. Зимою в школу не ходили, було ні в чому. Дякуючи батькам, ми вижили.
Після збору врожаю життя трішки покращало і з кожним роком було все краще. Я хочу щоб ті часи, які пережило наше покоління, не верталися більше ніколи.