Місце запису: с. Велика Білозерка, Великобілозерівський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 24.09.2005 р.
Хто записав: Теліга Вікторія Олександрівна.
Респондент: Микитенко Марія Микитівна, 1932 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Велика Білозерка Великобілозерівського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Мені розказував про голод брат. Я була пізня дитина в сім’ї. А брат старший за мене на 17 років. На той час йому було 18. Робили, жили, як усі: була своя худоба, поле невеличке. А все ж і в одну мить цього не стало. Батька забрали в тюрьму, бо щитали нас куркулями. Мати осталась одна, хоч і брат работав та нам нічого не хватало, забирали усе. Забрали даже забор. То мені було уже 5 років, як його опять поставили.
Та ми ще якось жили, бо була у нас коровка своя. А як я родилась, то мати, мабуть, прокляла і той день. Думала, шо не доносить. Потім ще хуже стало у селі. Почали думать про те, щоб мене забрать у матері, немовля. Мене попідтинню ховали, і в кущах, де тільки не ховали. Ото так, сама не знаю як, я вижила.
Чи люди хотіли добровільно йти у колгоспи?
Начались оті колхози. Брата туди забрали, мама тоже поля прополювала. Та як жили, так і жили. Нехай зараз не нарікають, шо погано живеться, ви при Сталіні не жили. Пережили ми голод, оцей шо ти кажеш. А ще ж був і в 46-ім. Отой я вже помню сама. Пережила.